Радянські солдати ґвалтували навіть громадянок СРСР - британські вчені

Британський військовий історик Ентоні Бівор стверджує, що "оргія зґвалтувань у Червоній Армії в дні агонії нацистської Німеччини" мала куди більш широкі масштаби, ніж вважалося раніше.

Про це повідомляє The Telegraph.

За твердженням історика, радянські війська згвалтували велика кількість радянських і польських жінок, які були в'язнями концентраційних таборів, а також мільйони німкень.

"Розмах недисциплінованості і розбещеності Червоної Армії" виявився, коли автор, відомий своїм бестселером "Сталінград", вивчав радянські архіви для написання своєї книги "Берлін".

За словами Бівора, він був "глибоко приголомшений" відкриттям, що російські і польські жінки та дівчата, які звільнялися з концентраційних таборів, також піддавалися насильству. "Це повністю підірвало моє уявлення, що солдати використовували зґвалтування як форму помсти німцям", - сказав він.

Репутація Бівора як історика гарантує, що його затвердження будуть сприйняті серйозно. Книга" Сталінград"була оцінена дуже високо і заслужила престижну премію Самуеля Джонсона, премію Вульфсона з історії та премію Хауторндена.

Однак його розповідь про облогу Берліна обіцяє бути більш спірною: "В багатьох аспектах доля жінок і дівчат у Берліні куди гірше, ніж доля солдат, котрі голодували і страждали в Сталінграді".

Операція "Барбаросса", нацистське вторгнення в СРСР у 1941 році, стала початком найбільш геноцидного конфлікту в історії, пише британське видання. Німці не виявляли милосердя і не могли чекати його у відповідь.

За словами Бівора, Сталін і його командири виправдовували і навіть заохочували зґвалтування, причому не тільки щодо німецької нації, але також і їхніх союзників - Угорщини, Румунії та Хорватії.

Коли югославський комуніст Мілован Джилас заявив протест Сталіну, той нібито обурився: "Як так, ви не можете зрозуміти солдата, який прокрокував тисячі кілометрів через кров, вогонь і смерть і хоче розважитися з жінкою або взяти собі якусь дрібничку?"

Зґвалтування почалися відразу ж, щойно в 1944 році Червона Армія увійшла в Східну Пруссію та Сілезію, пише історик. У багатьох містах і селищах була зґвалтована кожна жінка у віці від 10 до 80 років.

Олександр Солженіцин, лауреат Нобелівської премії, в той час молодий офіцер, так згадував про це у своїй написаній білим віршем поемі "Прусські ночі": "Маленька дочка на матраці / Мертва. Як багато їх перебувало на ньому / Взвод, а, може, й рота?"

Про масштаби зґвалтувань можна судити по тому факту, що щорічно в період 1945-1948 років приблизно два мільйони жінок робили нелегальні аборти.

Підкреслений Бівором факт, що радянські війська ґвалтували не тільки німкень, але також і жертв нацизму, нещодавно звільнених з концентраційних таборів, змушує припускати, що сексуальне насильство було нерідко нерозбірливим.

Нагадаємо, у 2002 році Бівор написав книгу, в якій стверджує, що загалом Червона Армія зґвалтувала 2 млн німкень.

Читайте також:

Зґвалтована радянськими солдатами німкеня видала книгу спогадів

"Порти ихних баб!" Спогади солдата Червоної Армії

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.