АРХІВ КИЄВА ВИВІСИВ ОНЛАЙН ДОКУМЕНТИ ЗА 400 РОКІВ (фото)

"Історія міста Києва в архівному документі" - під такою назвою сьогодні відкрилася виставка з унікальними матеріалами ХVІІ-ХХІ ст. про ключові події в політичному, господарському і культурному житті Києва.

Про це повідомляє "Закон і бізнес".

Серед оприлюднених документів можна побачити копію універсалу гетьмана Богдана Хмельницького жителям Києва на права і вольності, ознайомитися зі статистичними даними про соціальний склад населення Києва на 1914 рік тощо.

Копія універсалу гетьмана Богдана Хмельницького жителям Києва на права і вольності

Охочі прочитають рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 27.05.1969 р. № 873 "Про Герб міста Києва", подивляться на фотографії студентів київських вузів Ігоря Сікорського, Ісака Бабеля, Костянтина Паустовського, Максима Рильського, Михайла Булгакова, Олександра Довженка, Сергія Корольова.

 Присвоєння Володимиру Опанасовичу Караваєву звання почесного громадянина м. Києва. 1891 р.

Виставка, приурочена до 80-річчя створення Державного архіву Києва, складається з трьох розділів: "Держава", "Економіка", "Київ і кияни у фотодокументі".

 Pішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 27.05.1969 р. № 873 "Про Герб міста Києва"

Документи з виставки можна подивитися тут.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.