На Львівщині хочуть прибрати з центру пам'ятник радянським воїнам

Прокуратура вивчає рішення Турківської міськради (Львівська область) про перенесення пам'ятного знака на могилі радянським воїнам в райцентрі.

Про це "Інтерфаксу" повідомила секретар міськради Оксана Федчішак.

"Після прийняття рішення представники прокуратури приходили до нас, взяли копії рішення для вивчення", - сказала вона.

За її словами, рішення міськради було прийнято 6 квітня цього року. За нього проголосували 25 депутатів міськради.

Згідно з цим рішенням, пропонувалося "з метою впорядкування центральної площі міста перенести пам'ятний знак могили воїнів Радянської армії, розміщений на площі Ринок".

У рішенні також зазначено, що Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять" має провести дослідження можливого місця поховання воїнів Радянської армії та в разі виявлення останків провести їхню ексгумацію і перепоховати на міському кладовищі.

"Була створена ініціативна група, яка і звернулася до міськради з пропозицією перенести пам'ятник на могилах трьох воїнів Радянської армії на кладовищі, де також є могили радянських солдатів. На мою думку, люди повинні покоїться на цвинтарі, а не в центрі міста", - сказала секретар міськради.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.