В суботу - мітинг на захист Андріївського узвозу

21 квітня в центрі Києва відбудеться громадська акція "Захистимо Андріївський узвіз - захистимо Україну". Замість попереднього місця збору біля Історичного музею організатори вирішили провести мітинг на Михайлівській площі. "Приходьте, приводьте друзів та сусідів. Коли нас будуть десятки тисяч, орда відступить".

Про це "Історичній Правді" повідомив один з організаторів акції, активіст ініціативи "Збережи Старий Київ" Ігор Луценко.

"Кияни збираються, щоб врятувати від нищення Андріївський узвіз від руйнування та змусити владу берегти, а не допомагати грабувати Київ, - кажуть організатори. - Друзі, наші біди - через нашу пасивність. Приходьте, приводьте друзів, сусідів та колег. Коли нас будуть десятки тисяч, орда відступить".

Акція розпочнеться в суботу, 21 квітня о 12:00.

Мітинг очікується масштабним. Наразі на сторінці планованої акції у Фейсбуці висловили готовність прийти більше 1500 людей. Водночас добровольці організували роздачу запрошень на мітинг на більшості станцій столичного метро.

Під час заходу відбудеться концерт за участю гуртів "Мандри", "The Вйо", "Даха Браха", Фагота з ТНМК та інших виконавців.

Причиною акції стала неузгоджена з громадськістю "реконструкція" Андріївського узвозу, під час якої для будівництва бізнес-центру компанії Ріната Ахметова СКМ навіть знесли три будинки, не зважаючи на статус заповідника і комплексної пам'ятки містобудування.

Після того, як кияни збунтувалися, компанія-забудовник пообіцяла не нівечити узвіз склобетонною висоткою, а збудувати арт-простір, попередньо обговоривши його з громадою.

Вимоги учасників акції:

1. Порушення кримінальної справи, щоб притягнути до відповідальності усіх винних посадовців, які допустили руйнування будинків;

2. Відновлення усіх трьох зруйнованих будинків;

3. Створення незалежної комісії з києвознавців, архітекторів, митців, які вироблять проект збереження та розвитку узвозу як культурного центру Києва;

4. Внесення до закону про містобудування жорсткої відповідальності забудовників за порушення. Наприклад, правила, що незаконні дії забудовників виправляються за їхній рахунок із сплатою такого ж розміру штрафу до міського бюджету;

5. Негайне скасування Київрадою землевідведень, де вже ведеться або які загрожують новими варварськими забудовами у столиці.

Організатори просять приходити на акцію без партійної символіки.

Читайте також: Михайло Кальницький про минуле і майбутнє Андріївського (ФОТО)

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.