Знесеного з Луб'янки Дзержинського реставрують. ФОТО

Скульптура Фелікса Дзержинського, яка колись стояла навпроти будівлі КГБ СРСР, потрапила у список пам'яток монументальної скульптури, проекти реставрації яких розроблять в 2012 році.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на джерело в мерії Москви.

11-тонна скульптура Дзержинського роботи відомого радянського скульптора Євгена Вучетича була встановлена ​​на однойменній площі в Москві (нині Луб'янка) в 1958 році.

У серпні 1991 р. пам'ятник був демонтований і відвезений в парк мистецтв "Музеон" на Кримському валу, який розташований поруч з Центральним будинком художника.

 Дзержинський навпроти КГБ СРСР. Зараз у цьому приміщенні - ФСБ Росії

Крім скульптури Ф.Дзержинського, в 2012 році будуть розроблені проекти реставрації ще семи об'єктів культурної спадщини, серед який пам'ятник "Перші комсомольці" на Університетському проспекті (скульптор Юрій Нерода, 1972 р.) і архітектурний ансамбль "Тріумф перемоги" на Ленінградському шляхопроводі (скульптор Микола Томський, архітектор Дмитро Чечулін, 1943 р.).

Радянські громадяни повалили скульптуру ненависного їм тоді покровителя спецслужб

Замовник робіт з проектування - ЦКУ "Мосреставрація", обсяг бюджетних коштів, спрямованих на проект реставрації восьми об'єктів культурної спадщини - більше 3 млн рублів.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.