Чиновники відзначають 100-річчя українського скаутського руху

У Києві з 21 квітня до 30 вересня святкуватимуть 100-річчя українського скаутського руху.

Розпорядження про це підписав голова Київської міської державної адміністрації (КМДА) Олександр Попов, повідомляє прес-служба КМДА.

21 квітня на майданчику перед столичною мерією на Хрещатику відбудеться урочисте зібрання скаутських організацій для проголошення першої української скаутської присяги.

28 квітня з Софійській площі стартує Всеукраїнський форум скаутських організацій, а до Дня Незалежності України в Київському міському будинку вчителя відбудеться фотовиставка "Скаути столиці: історія та сучасність".

22 вересня в Маріїнському парку відбудеться акція "Юність Києва запрошує". Завершить цикл тематичних заходів науково-практична конференція "100 років українського скаутингу: історія та перспективи розвитку".

За інформацією київської міської організації Всеукраїнської молодіжної громадської організації "Національна організація скаутів", у Києві вже в 1911-1914 роках існував скаутський гурток, він діяв як туристичне товариство для вивчення міста та його околиць.

Зараз у столиці активно діють 25 скаутських організацій, членами яких є близько 2 тис юнаків та дівчат.

Нагадаємо, цього місяця відзначається 100-річчя Національної скаутської організації "Пласт".

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.