У Харкові презентують довідник по роботі з архівами КГБ

Як дізнатися, хто співпрацював із КГБ? Де знайти відомості про родичів, засуджених у часи СРСР? Як правильно написати запит?

Усіх зацікавлених отримати відповіді запрошують на презентацію довідника "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів".

Час і місце: четвер, 19 квітня, 11:40. Харків, ХНУ імені Каразіна, головний корпус (пл.Свободи, 4), аудиторія 5-62.

Відкриття архівів в Україні стало унікальною можливістю для науковців усього світу подивитися на функціонування тоталітарного режиму зсередини, опираючись на його ж документи.

Історик Володимир В'ятрович, який розсекретив колишні архіви КГБ, розповість про таємниці, десятиліттями закриті грифами секретності, про невідомі факти з історії України.

“Особливістю будь-якого тоталітарного режиму є бажання його керівників контролювати всі сфери діяльності людини і суспільства в цілому, - зазначив дослідник. - Для цього потрібно мати максимум інформації про настрої населення, про зародження невдоволення, мати можливість локалізувати це невдоволення і знищити його носіїв. Ці завдання виконували функціонери органів безпеки режиму. Результатом їх діяльності стало безліч зібраних різноманітних свідоцтв, спостережень, компрометуючої інформації про осіб, які цікавили органи, інформації про діяльність тих чи інших організацій або неформальних об'єднань”.

За словами В'ятровича, вся ця інформація протягом багатьох років збиралася у спеціальних архівних сховищах, доступ куди був суворо обмежений”.

Присутні отримають безкоштовний примірник практичного порадника.

Захід відбудеться в рамках проекту Центру досліджень визвольного руху "Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". 

Контактна особа: o.frankivska@gmail.com

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.