Президент Польщі закликає створити музей злочинів комунізму

Польща не повинна залишатися єдиною країною Центральної і Східної Європи, яка не має музею, котрий документує злочини комуністичного режиму.

Про це заявив президент республіки Броніслав Коморовський, повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на Польське радіо.

Виступаючи в ході дебатів щодо програм з історії в польських школах, він зазначив, що в'язниця у Варшаві, в якій під час комуністичного режиму тримали політичних ув'язнених, є гідним місцем для подібного музею.

Польське радіо зазначає, що ця в'язниця була побудована "російськими окупантами" в 1899 році, а після Другої світової стала місцем ув'язнення політичних в'язнів і, таким чином, є "символом комуністичного режиму і радянського панування над Польщею".

Читайте також: "Музей радянської окупації в Латвії. Екскурсія. ФОТО"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.