АНОНС: лекція про українську ідентичність у радянському футболі

Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні, Німецька служба академічних обмінів та Посольство Німеччини в Україні запрошують на черговий захід в межах циклу лекцій з історії України.

 

Йдеться про публічну лекцію Манфреда Целлера "Радянський футбол – українська ідентичність? Футбольна лихоманка, ідентифікація і влада  в Радянському Союзі (1960-1980)" (німецькою мовою із синхронним перекладом).

Лекція відбудеться 23 квітня 2012 р. о 19:00 у посольстві ФРН за адресою: Київ, вул. Б.Хмельницького, 25.  Початок реєстрації о 18:30.

Лекцію Манфреда Целлера також можна послухати:

19.04, 18:00, Харків - у приміщенні громадського об’єднання "Поступ", просп. Леніна, 2, будівля ХНУ ім. Каразіна, вхід навпроти 9 під’їзду Держпрому.

20.11, 15:00, Донецьк - у приміщенні кіно-культурного центру "Кіно-Культ", проспект Ватутіна, 35, "Червоний зал".

24.04, 18:00, Львів - у конференц залі Центру міської історії, вул. акад. Богомольця, 6).

Організатори просять попередньо підтвердити участь у конкретному заході до 22.04.2012 за електронною адресою: confirmation@boell.org.ua.

Манфред Целлер - аспірант університету ім. Гельмута Шмідта (Гамбург). Тема кандидатської дисертації: "Культура вболівальників у Радянському Союзі".

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.