Янукович наказав згадати депортованих під час операції "Вісла"

Президент України доручив підлеглим провести заходи до 65-ої річниці примусового переселення етнічних українців із південно-східних регіонів Польщі під час операції "Вісла".

Про це повідомляє офіційний сайт голови держави.

Прем'єр-мініструАзарову та головам західноукраїнських областей доручено у квітні цього року провести жалобні заходи і впорядкування пам'ятників і пам'ятних знаків українцям, які стали жертвами депортацій у XX столітті.

Міністр закордонних справ Грищенко, міністр освіти Табачник і міністр культури Кулиняк мають організувати міжнародну наукову конференцію, присвячену 65-м роковинам операції "Вісла", а також проведення круглих столів і виставок фото- та архівних документів на тему депортації 1947 року.

Головам усіх держадміністрацій країни доручено забезпечити проведення в закладах культури та навчальних закладах тематичних уроків, лекцій, бесід про події, пов'язані з операцією"Вісла".

Міністру Грищенку також доручено у квітні разом із польською стороною опрацювати питання щодо надання президентами України та Польщі підтримки у здійсненні заходів за ініціативою українців у Польщі.

Голові Державного комітету телебачення і радіомовлення Олександр Курдіновичу доручено у травні забезпечити висвітлення відповідних заходів.

Операція "Вісла" - примусова депортація комуністичною владою Польщі українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини у північні і західні регіони Польщі.

За офіційними даними польських джерел, загалом зі своїх етнічних земель було виселено понад 140 тисяч українців. Основною метою акції було позбавити УПА соціальної бази.

У січні цього року повідомлялося, що Янукович і президент Польщі Коморовський зроблять спільне звернення про історичне примирення українців і поляків. Звернення планувалося приурочити до 65-річчя операції "Вісла".

Читайте на "Історичній Правді":

про операцію з депортації українців "Вісла"

про останній обмін територіями між УРСР і Польщею

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.