Янукович наказав згадати депортованих під час операції "Вісла"

Президент України доручив підлеглим провести заходи до 65-ої річниці примусового переселення етнічних українців із південно-східних регіонів Польщі під час операції "Вісла".

Про це повідомляє офіційний сайт голови держави.

Прем'єр-мініструАзарову та головам західноукраїнських областей доручено у квітні цього року провести жалобні заходи і впорядкування пам'ятників і пам'ятних знаків українцям, які стали жертвами депортацій у XX столітті.

Міністр закордонних справ Грищенко, міністр освіти Табачник і міністр культури Кулиняк мають організувати міжнародну наукову конференцію, присвячену 65-м роковинам операції "Вісла", а також проведення круглих столів і виставок фото- та архівних документів на тему депортації 1947 року.

Головам усіх держадміністрацій країни доручено забезпечити проведення в закладах культури та навчальних закладах тематичних уроків, лекцій, бесід про події, пов'язані з операцією"Вісла".

Міністру Грищенку також доручено у квітні разом із польською стороною опрацювати питання щодо надання президентами України та Польщі підтримки у здійсненні заходів за ініціативою українців у Польщі.

Голові Державного комітету телебачення і радіомовлення Олександр Курдіновичу доручено у травні забезпечити висвітлення відповідних заходів.

Операція "Вісла" - примусова депортація комуністичною владою Польщі українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини у північні і західні регіони Польщі.

За офіційними даними польських джерел, загалом зі своїх етнічних земель було виселено понад 140 тисяч українців. Основною метою акції було позбавити УПА соціальної бази.

У січні цього року повідомлялося, що Янукович і президент Польщі Коморовський зроблять спільне звернення про історичне примирення українців і поляків. Звернення планувалося приурочити до 65-річчя операції "Вісла".

Читайте на "Історичній Правді":

про операцію з депортації українців "Вісла"

про останній обмін територіями між УРСР і Польщею

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.