Помер африканський президент - Герой Радянського Союзу

Перший президент незалежного Алжиру Ахмед бен Белла помер на 97-му році життя, повідомляє "Інтерфакс".

Ахмед бен Белла зайняв пост президента в 1962 році після визнання незалежності Алжиру і був усунений в 1965 році під час військового перевороту.

 

Бен Белла народився в невеликому селі на заході Алжиру в суфійській мусульманській родині.

 

У 1936 році вступив добровольцем у французьку армію. Служив у портовому місті Марсель. У 1939-1940 роках грав на місці центрального півзахисника за відому футбольну команду "Олімпік". Йому пропонували стати професійним футболістом і залишитися в команді, але він відмовився.

У 1940 році бен Белла знову повернувся до армії, кавалер Військового хреста. За хоробрість у боях на території Італії, отримав підвищення по службі і був нагороджений медаллю.

Відмовився прийняти звання офіцера, дізнавшись про придушення французькими військами повстання алжирців у місті Сетіф.

У 1947 році бен Белла почав підпільну боротьбу за незалежність Алжиру, очолює Фронт національного звільнення. Був обраний віце-прем'єром тимчасового уряду Алжиру.

Бен Белла був послідовником арабського соціалізму. 30 квітня 1964 року Ахмеду бен Белла було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.