Російського кіна про київський "матч смерті" в українському прокаті не буде?

Українське Держкіно тимчасово зупинило вирішення питання про прокат російського фільму "Матч" режисера Андрія Малюкова. Офіційна причина - проблема з визначенням аудиторії, на яку розрахована картина.

Сюжет фільму розповідає про так званий "матч смерті", який відбувся в Києві в 1942 році. При цьому, як повідомляє сайт "Террикон", персонажі, які розмовляють українською мовою показані активними пособниками нацистів.

Чиновники звернулися до компанії "Інтерфільм Інтернешнл" з проханням надати носій із записом прокатної версії фільму для перегляду його експертною комісією з питань розповсюдження і демонстрації фільмів. Тому, відповідно до ст. 15 Закону України "Про кінематографію" термін розгляду видачі прокатного свідоцтва перенесено на 25 днів. В українському прокаті стрічка повинна була стартувати 1 травня.

Афіша одного з футбольних матчів в окупованому Києві

Згідно з радянської легендою, "матч смерті" був так названий через те, що ряд футболістів, які до війни грали в основному складі київського "Динамо" були показово розстріляні за відмову програти зустріч.

Місце проведення легендарного матчу - стадіон "Старт", якому минулого року загрожувала небезпека зникнути, бо будівельна фірма сина Миколи Азарова мала намір побудувати комерційні об'єкти та багатоповерхові будинки.

Насправді, таких матчів між місцевими командами та збірними німецьких та угорських окупантів було кільканадцять. Футболісти "Динамо" Микола Трусевич, Олексій Клименко та Микола Коротких справді пізніше були розстріляни гітлерівцями в Сирецькому концтаборі. Але це ніяк не було пов'язано з "виграним" футбольним поєдинком.

Як "Динамо" використовують у геополітичних розборках

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.