У Луганську видадуть збірку спогадів в'язнів нацистських таборів

В обласному центрі нині живуть п’ятеро колишніх в'язнів фашистських концтаборів і 95 осіб, які мають статус жертв нацистських переслідувань.http://www.istpravda.com.ua/ed/

Збірку спогадів в'язнів фашистських концтаборів, що живуть на Луганщині, має намір видати благодійний фонд "Світло серця", повідомляє Interfax-Украина.

"Науковець Катерина Симонова зібрала унікальний матеріал - спогади колишніх в'язнів концтаборів, які дожили до наших днів. Спочатку ми планували зробити фільм, але не всі колишні в'язні погодилися розповідати про пережите перед відеокамерою. Тому буде книжка", - розповіла голова фонду Ганна Низкодубова.

У мемуарах в'язня "Бухенвальду" Георгія Волошинова про останні дні цього табору смерті, зокрема, розповідається: "В'язнів "Бухенвальду" гнали пішки до Веймара. Тих, хто не міг йти і сідав або лягав край дороги, пристрілювали та складали на віз, який везли в’язні концтабору. У Веймарі всіх посадили в товарні вагони, багато - з відкритим верхом. 5 травня ешелон приїхав до міста Терезіна, наприкінці шляху живими залишилося лише 10% ув'язнених".

11 квітня в світі відзначається Міжнародний день звільнення в'язнів концтаборів.

 

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.