МЕДВЕДЧУК КАЖЕ, ЩО НЕ МАЄ СТОСУНКУ ДО СМЕРТІ СТУСА

Віктор Медведчук не збирається виправдовуватися за свою адвокатську діяльність під час процесу над Василем Стусом у 1980 році.

Про це він заявив у своєму відеоблозі.

"Мені ніколи не приходило в голову і зараз, напевно, не треба виправдовуватися за свою роль у процесі і, як дехто вважає, в долі відомого українського поета Василя Стуса", - сказав Медведчук.

Він додав, що його участь у процесі розглядалася спеціальною комісією з адвокатської етики вже в часи незалежної України.

"Чому обвинувачення, які мені висувають, стосуються адвоката? - сказав Медведчук. - Чому, коли говорять про подальшу долю поета, не згадують про слідчі органи в особі КГБ, прокуратуру або суд?"

За словами Медведчука, під час процесу Стус сам заявив про своє порушення кримінального кодексу УРСР.

"В ході судового засідання він заявив, що завжди виступав і буде виступати проти радянського ладу і радянської влади, - зазначив Медведчук. - У ті часи була стаття, яка передбачала за такі дії кримінальну відповідальність. Він був засуджений за цією статтею".

Юрист підкреслив, що в останні роки УРСР вирок Стусові був опротестований прокуратурою і відмінений.

"Робіть самі висновки: до чого тут адвокат Медведчук? - підсумував Медведчук. - І до засудження, і до того, що Василь Стус, на жаль, помер, відбуваючи покарання в місцях позбавлення волі".

Як відомо, під час судового процесу над Василем Стусом у 1980 році його адвокатом був призначений Віктор Медведчук. До цього захищав дисидента Юрія Литвина.

Литвин загинув у таборі в 1984 році. Стус помер за загадкових обставин у 1985-му.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.