В Києві презентують довідник про доступ до радянських архівів

В Києво-Могилянській академії відбудеться презентація довідника "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів".

Захід організовується Центром досліджень визвольного руху і Науковою бібліотекою Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Презентація почнеться 10 квітня 2012 року о 18:30 у Києві в Бібліотеці Антоновичів (Бакалаврська бібліотека) НаУКМА (вул. Г. Сковороди, 2.).

Під час презентації відбудеться дискусія щодо проблемних питань доступу до архівів за участі директора наукової бібліотеки НАУКМА; правозахисників: Євгена Захарова, Олександри Матвійчук, Ігоря Усенка; істориків та архівістів: Георгія Папакіна, Костянтина Новохацького, Івана Патриляка; авторів порадника: Володимира В'ятровича, Аліни Шпак і Ігоря Кулика.

Питання до обговорення:

1.  Використання документів комуністичних спецслужб: закордонний досвід.
2.  Доступ до архівів України: огляд нормативної бази та проблемні питання.
3.  Аналіз законодавства доступу до архівів спецслужб тоталітарних режимів в Європі та законодавчих актів в архівній галузі України.

До участі в презентації запрошуються архівісти, історики, правозахисники, краєзнавці та всі, хто цікавиться доступом до архівів радянського періоду. Всі присутні матимуть змогу отримати безкоштовний примірник практичного порадника.

Ознайомитися з текстом довідника "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів" в електронному форматі можна на сайті ЦДВР.

Захід пройде в рамках проекту ЦДВР “Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.