ТОРІШНІ ПРОВОКАТОРИ ЗНОВУ ПОЇДУТЬ ІЗ ЧЕРВОНИМ ПРАПОРОМ

У Севастополі стартував автопробіг містами України, Росії та Білорусі. 9 травня він має привезти до Москви величезну копію "прапора Перемоги". Серед організаторів - "Русское единство" і Колесніченко. Торік подібний захід закінчився бійками і стріляниною.

Про це повідомляє ВВС.

Перед стартом автопробігу червоний прапор презентували на головній площі Севастополя біля меморіалу на честь захисників міста.

"Ми не просто їдемо трьома країнами. Наша мета показати, що, незважаючи на розпад СРСР, у людей залишилося бажання об'єднати наші народи, - сказав один з організаторів акції Дмитро Полонський. - Тема Великої Вітчизняної війни – це поки що єдина тема, яка всіх нас об'єднує".

Ініціатором автопробігу виступив Кримський політичний рух "Русcкое единство". За даними організаторів акції, проект підтримала Держдума Росії, Федеральна агенція "Росспівробітництво", партія "Русский блок" та союз ветеранів всіх війн "Бойове братерство".

На підтримку акції висловився і член фракції Партії Регіонів у ВР Вадим Колесніченко.

"Учасники автопробігу будуть розгортати великий Прапор перемоги, на якому ветерани, зустрічаючи учасників акції, будуть розписуватись, - , - сказав Колесніченко. - Прапор буде піднято у Москві. А для того, щоб не було тих неподобств, що рік тому мали місце у Львові, буде проведено велику активну роз'яснювальну роботу".

Як має виглядати Прапор перемоги. ФОТО

Протягом 35 діб учасники автопробігу мають подолати 16 тисяч кілометрів, відвідуючи серед інших населені пункти Чеченської республіки, Північної Осетії, Дагестану, Придністров’я, а також багатьох областей Росії та України.

Як відомо, у 2011 році інформаційна кампанія "за" і "проти" червоних прапорів призвела до масових сутичок між радикальними політичними силами 9 травня у Львові. Одними з організаторів цих сутичок був рух "Русское единство".

Нагадаємо, що у травні 2011 року президент Янукович підписав закон щодо порядку офіційного використання копій "прапору Перемоги".

При цьому норма, яка дозволяла громадянам використовувати червоні прапори на 9 травня, існувала ще в законі "Про вшанування пам'яті Великої вітчизняної війни", підписаному Леонідом Кучмою у 2000 році.

У червні 2011-го Конституційний суд визнав незаконним використання червоного прапора нарівні з державним стягом України.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.