Журналу "Перець" - 90 років (МАЛЮНКИ)

Першого квітня найвідоміший сатирично-гумористичний журнал України "Перець" відсвяткував своє 90-річчя. За часів УРСР його наклад сягав три мільйони примірників. "Історична Правда" пропонує згадати, як виглядав колись культовий журнал, що досі видається.

Про це повідомляє "Голос України".

За часів Радянського Союзу це видання було на піку популярності.

 Джерело: perets-ua.livejournal.com

У 1980-их його тираж становив  3,3 мільйона примірників.

 

Чиновники навіть найвищих рангів боялися потрапити в "Перець".

Напередодні ювілею в Національному музеї літератури України зібралося одразу кілька поколінь авторів та читачів цього колись культового журналу.

Дивіться також: "Український Перець" - гумористичний журнал УПА. ФОТО

 

"90 років для видання — це не старість, а вік мудрості та оптимізму", - зазначив нинішній головний редактор "Перцю" Михайло Прудник.

1970: Тарапунька і Штепсель як зброя радянської пропаганди. ВІДЕО

За його словами, "нині багато є різних видань, які всіх і вся критикують. Та відмінна риса нашої критики — її витонченість, невульгарність".

 

Дивіться також цікаві обкладинки інших українських і світових часописів у темі "Обкладинки".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.