Вдова Хонеккера: "Те, що НДР більше не існує - велика трагедія"

Вдова лідера соціалістичної Німеччини Марґо Хонеккер вважає, що люди, які намагалися подолати Берлінський мур, гинули марно. Вона не висловлює жодного розкаяння, називає пенсію в 1500 євро сміхотворною і впевнена, що одного дня НДР відродиться.

Про це вона заявила в інтерв'ю німецькій телекомпанії АРД, повідомляє "Ґардіан".

"Не було жодної необхідності перелазити через Берлінський мур, - сказала Хонеккер. - Як шкода, що вони платили за таку дурість своїми життями".

"Що такого злочинного було в східній Німеччині? - додала вона. - Що злочинного в тому, що люди жили в світі? У тому, що у них була перспектива? У тому, що вони могли заробляти на життя чесним трудом?".

"Те, що Німецької Демократичної республіки більше не існує - трагедія, - заявила Хонеккер журналісту Еріку Фрідлеру, додавши, що хоч і живе вона в Чилі, "але моя голова в Німеччині". При цьому вона мала на увазі не об'єднану ФРН, а "кращу Німеччину" соціалістичних часів.

На питання про те, чому у такому гарному місці для життя, як НДР, у 1989 році відбулася революція, удова Хонеккера заявила, що демонстрантів нацьковували вороги соціалізму: "У НДР теж були вороги. Ось чому в нас була Штазі [секретна поліція - ІП].

1989: Ось як почалося падіння Берлінського муру (ВІДЕО)

За словами журналіста Фрідлера, за кілька днів інтерв'ювання Марґо, яка під час свого 26-річного перебування на посту міністра освіти НДР наказувала кожному вчителю доповідати про всі випадку "ухилу від комуністичної лінії", в нього склалося враження, що удова була і залишається відірваною від реальності.

"Вона не виказує жодного розкаяння і не збирається просити вибачення", - сказав журналіст, додавши, що Хонеккер вважає "сміхотворною" державну пенсію в 1500 євро, яку їй щомісяця виплачує Німеччина.

Наостанок удова висловила переконання, що соціалістична Німеччина ще отримає свій шанс: "Ми посіяли зерно, яке одного дня ще дасть свої плоди. Ми просто не встигли реалізувати наші плани".

Нагадаємо, близько 5 тисяч людей вдалося перебратися через берлінську стіну, яка стояла з 1961-го по 1989 рік. При цьому 136 осіб, які намагалися потрапити в ФРН, були застрелені співробітниками прикордонної служби НДР.

Убивця Бандери втік на Захід у ніч, коли будували Берлінський мур

У 1991 році Марґо та Ерік Хонеккер утекли в СРСР, щоб уникнути кримінального переслідування в ФРН, однак після розпаду Радянського Союзу Хонеккера вислали з країни.

З 1992 року Марґо Хонеккер проживає у столиці Чилі Сантьяго. Її чоловік помер там у 1994-му від раку.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.