Спецпроект

На Сумщині оприлюднюють повну архівну базу загиблих від Голодомору

Сумський історичний портал починає реалізацію проекту “Поверни собі пам’ять!”, який передбачає оприлюднення у відкритому доступі повної бази даних про померлих у період Голодомору 1932-1933 років на території Сумської області.

Про це повідомляє "Сумський історичний портал".

Всі 57 тисяч актових записів про смерть будуть виставлені у відкритому доступі.

Таким чином набуде логічного завершення організована ще у 2009 році архівістами області робота з оцифровування Книг реєстрації актів цивільного стану (РАЦС).

Історики, краєзнавці, а насамперед родичі загиблих дістануть можливість досліджувати ці документи не відходячи від комп’ютера.

Викладення в мережі Інтернет цієї бази даних починається з одного з найменш персоніфікованих масивів документів – книг РАЦС по місту Лебедин. Тут з діагнозом „ББО” (безбілковий набряк) тільки за період з 13 по 30 липня 1933 року померло 135 людей з поміткою замість прізвища „невідомий”.

Можливо, це були ті, хто приходив з інших місцевостей у пошуках їжі. Багато померлих з діагнозом "дистрофія", а також „кахексія”, тобто коли маса тіла нижча за 80% від нормальної.

“Подобран и похоронен Лебединской поликлиникой” – такий напис фігурує в більшості актових записів.

 Зразок облікової картки з архіву Сумського історичного порталу

У деяких випадках вік указано приблизно.

Оригінали документів знаходяться на зберіганні в Державному архіві Сумської області [ДАСО. Ф. Р. 7720, оп. 22, спр. 66; 67; 68], повідомляє СІП.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.