На Прикарпатті вшанували Олексу Гірника

В Івано-Франківську в середу відзначили 100-річчя від дня народження Героя України Олекси Гірника, який 21 січня 1978 року здійснив самоспалення біля могили Тараса Шевченка на знак протесту проти русифікації України.

Урочисте віче з цього приводу відбулося біля меморіальної дошки О.Гірника, яка встановлена ​​на колишній будівлі Станіславської української гімназії по вулиці Шевченка, 44.

Перед початком віче священики відслужили панахиду, представники місцевих органів влади і громадськості поклали вінки і квіти до меморіальної дошки.

"Його подвиг був не імпульсивним. Олекса Гірник писав листівки вручну більше двох років, - сказав у своїй промові син Гірника Євген. - Можливо, він сподівався, що це розбудить українське суспільство. Але в часи, коли 99% людей в Україні вірили або робили вигляд, що вірять в комуністичне світле майбутнє, коли кожен десятий, якщо не кожен шостий, був "сексотом", розбудити це суспільство було неможливо, воно виявилося неготовим. І пройшло ще понад 20 років перед тим, як Україна стала незалежною".

Незважаючи на існуючі спроби "зганьбити і дегероїзувати українських героїв", підкреслив Гірник, "в серцях українського народу і Степан Бандера, і Роман Шухевич, і рядовий Олекса Гірник завжди залишаться Героями України".

За його словами, хоча Верховна Рада двічі відхиляла постанову про святкування 100-річчя від дня народження Олекси Гірника, "заходи будуть проведені по всій Україні, в тому числі і в місті Києві на День Героїв".

Нагадаємо, указом президента України № 28/2007 від 18 січня 2007 року за проявлені мужність і самопожертву в ім'я незалежної України Олексі Гірнику посмертно присвоєно звання Героя України.

Про самоспалення Олекси Гірника на Тарасовій горі в січні 1978-го читайте на "Історичній Правді"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.