Київську станцію метро "Іподром" перейменують на "Одеську"

Комісія з питань найменувань та пам’ятних знаків КМДА підтримала звернення Товариства української мови КНУ ім. Шевченка щодо зміни проектної назви станції метрополітену "Іподром" на назву "Одеська".

Про це повідомив член комісії з питань найменувань та пам’ятних знаків виконавчого органу Київради (КМДА) Олександр Бригинець.

"Є певна традиція, коли на виїзді з Києва знаходиться станція метро, що своєю назвою символізує певний напрямок – Мінська, Чернігівська, Харківська… Тепер буде ще й Одеська, що до того ж пов’язана з Одеською площею, яка знаходиться поруч", - сказав Бригинець.

"Іподром" — станція Київського метрополітену, що будується, буде розташована на Куренівсько-Червоноармійській лінії між станціями "Виставковий центр" та "Теремки" біля перетину проспекту Академіка Глушкова і вулиці Василя Касіяна поблизу Київського іподрому. Заплановане відкриття — в жовтні 2012 року.

Виходить певна плутанина: станція поруч з Одеською площею називатиметься "Одеська", а станція на самій Одеській площі - "Теремки".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.