Київську станцію метро "Іподром" перейменують на "Одеську"

Комісія з питань найменувань та пам’ятних знаків КМДА підтримала звернення Товариства української мови КНУ ім. Шевченка щодо зміни проектної назви станції метрополітену "Іподром" на назву "Одеська".

Про це повідомив член комісії з питань найменувань та пам’ятних знаків виконавчого органу Київради (КМДА) Олександр Бригинець.

"Є певна традиція, коли на виїзді з Києва знаходиться станція метро, що своєю назвою символізує певний напрямок – Мінська, Чернігівська, Харківська… Тепер буде ще й Одеська, що до того ж пов’язана з Одеською площею, яка знаходиться поруч", - сказав Бригинець.

"Іподром" — станція Київського метрополітену, що будується, буде розташована на Куренівсько-Червоноармійській лінії між станціями "Виставковий центр" та "Теремки" біля перетину проспекту Академіка Глушкова і вулиці Василя Касіяна поблизу Київського іподрому. Заплановане відкриття — в жовтні 2012 року.

Виходить певна плутанина: станція поруч з Одеською площею називатиметься "Одеська", а станція на самій Одеській площі - "Теремки".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.