Музей Булгакова поки що не припинив роботу через ремонт узвозу (ОНОВЛЕНО)

З сьогоднішнього дня припинив свою діяльність Музей Михайла Булгакова на Андріївському узвозі, 13. Але потім знову запрацював.

Про це повідомляє голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець із посиланням на колектив музею.

За словами депутата, причиною закриття музею є ремонт Андріївського узвозу.

Бригинець зазначив, що колектив музею Булгакова місяцями збирав заявки на екскурсії в період весняних канікул з усіх шкіл країн Києва, України та СНД, а "тепер замовлені екскурсії доводиться скасовувати невідомо до якого періоду, адже дату, коли музей знову почне працювати, влада не називає".

Як повідомляє прес-служба Олександра Бригинця, незважаючи на обіцянки будівельників заблокувати вхід до Музею Булгакова, цього на щастя поки не сталося.

Оновлено о 16:45:

Завдяки активній позиції громадськості та ЗМІ, будівельники не перекрили вхід до музею і заклад, хоч і знаходитися під загрозою закриття, все ж таки працює.

Директор Музею Михайла Булгакова Людмила Губіанурі закликає активно відвідувати музей цими днями, поки він ще відчинений.

Літературно-меморіальний музей Михайла Булгакова — будинок-музей в м. Києві, в якому письменник жив з дружиною та мав свою лікарську практику.

У 1989 році Київський виконком ухвалив рішення про створення Літературно-меморіального музею Михайла Булгакова. Два роки тривали реставраційні роботи. А 15 травня 1991 р. двері музейного закладу вперше відкрилися для відвідувачів.

Сучасний музейний заклад перебрав на себе і функції будинку з вул. Воздвиженської, 10 в Києві, де народився майбутній письменник, бо той уже зруйнували.

У лютому Бригинець повідомляв, що через ремонт Андріївського узвозу будинки на вулиці зазнають руйнувань.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.