Музей Булгакова поки що не припинив роботу через ремонт узвозу (ОНОВЛЕНО)

З сьогоднішнього дня припинив свою діяльність Музей Михайла Булгакова на Андріївському узвозі, 13. Але потім знову запрацював.

Про це повідомляє голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець із посиланням на колектив музею.

За словами депутата, причиною закриття музею є ремонт Андріївського узвозу.

Бригинець зазначив, що колектив музею Булгакова місяцями збирав заявки на екскурсії в період весняних канікул з усіх шкіл країн Києва, України та СНД, а "тепер замовлені екскурсії доводиться скасовувати невідомо до якого періоду, адже дату, коли музей знову почне працювати, влада не називає".

Як повідомляє прес-служба Олександра Бригинця, незважаючи на обіцянки будівельників заблокувати вхід до Музею Булгакова, цього на щастя поки не сталося.

Оновлено о 16:45:

Завдяки активній позиції громадськості та ЗМІ, будівельники не перекрили вхід до музею і заклад, хоч і знаходитися під загрозою закриття, все ж таки працює.

Директор Музею Михайла Булгакова Людмила Губіанурі закликає активно відвідувати музей цими днями, поки він ще відчинений.

Літературно-меморіальний музей Михайла Булгакова — будинок-музей в м. Києві, в якому письменник жив з дружиною та мав свою лікарську практику.

У 1989 році Київський виконком ухвалив рішення про створення Літературно-меморіального музею Михайла Булгакова. Два роки тривали реставраційні роботи. А 15 травня 1991 р. двері музейного закладу вперше відкрилися для відвідувачів.

Сучасний музейний заклад перебрав на себе і функції будинку з вул. Воздвиженської, 10 в Києві, де народився майбутній письменник, бо той уже зруйнували.

У лютому Бригинець повідомляв, що через ремонт Андріївського узвозу будинки на вулиці зазнають руйнувань.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.