У Литві оприлюднено список резервістів КГБ

У списку, представленому Центром дослідження геноциду і опору громадян Литви - 238 прізвищ резервістів КДБ, переважно молодших офіцерів, які свого часу перебували в резерві Комітету державної безпеки (КГБ) Литовської РСР.

Серед них і відомі люди - наприклад, колишній глава МЗС Литви Антанас Вальоніс. Раніше литовський Держархів повідомляв, що в резерві радянських спецслужб числиться близько 420 осіб.

У 2010 році парламент Литви зобов'язав Центр досліджень оприлюднити архівні документи КГБ і тим самим завершити в країні процес люстрації, проявивши повагу до тих, хто постраждав від дій репресивних радянських структур.

Весною 2011 року Литва розкрила й опублікувала списки агентів КГБ, які діяли на території Литовської РСР.

Від великого напливу бажаючих ознайомитися зі списком сайт www.kgbveikla.lt на якийсь час "завис", але потім відновиви свою роботу.

Повідомляється, що сайт не розголошуватиме прізвища людей, які самі зізналися у співпраці з радянськими спецслужбами (таких близько 1,5 тисяч), а також документи, що стосуються особистого життя громадян.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.