УКУ запрошує на літню школу, присвячену Шептицькому

Інститут релігії та суспільства Українського Католицького Університету оголошує набір на навчання у літній школі "Соціальна думка Митрополита Андрея Шептицького: порятунок євреїв і сучасні проблеми людинолюбства".

Учасники проживатимуть у Львівській Духовній Семінарії Святого Духа (вул. Хуторівка 35), а заняття відбуватимуться у приміщенні філософсько-богословського факультету Українського Католицького Університету (вул. Хуторівка 35a) з 25 червня по 1 липня 2012 року.

Мета програми – глибше ознайомити учасників семінару з духовним спадком та діяльністю Митрополита Андрея та розвинути їхнє вміння жити згідно з християнськими цінностями у суспільному житті.  

Головний акцент цьогорічної школи буде поставлено на акціях порятунку євреїв, які здійснював Митрополита Андрей під час Другої cвітової війни.

Під час навчання щоранку відбуватимуться тематичні заняття й дискусії з лектором та обговорення у малих групах з модератором.

Завдання семінару – показати актуальність соціального вчення Церкви та випрацювати постійнодіючий інтенсивний літній курс, який вивчатиме суспільну думку Митрополита Андрея.

До участі в навчанні запрошуються студенти гуманітарного напрямку студій, мирянські та політичні активісти, а також всі ті, хто бажає поглибити знання християнського суспільного вчення (незалежно від релігійно-конфесійної приналежності).

Вік учасників 18 – 40 років.

Проект також передбачає духовну та культурну програму (щоденні молитви у каплиці реколекційного центру, молитву у крипті собору святого Юра, похід до Національного музею імені Андрея Шептицького у Львові, поїздку до Прилбич, перегляд фільму про Митрополита Андрея, екскурсії по Львову та УКУ тощо).

На завершення курсу учасники отримають сертифікат із переліком прослуханих тем і годин

Організатори покривають фінансові витрати на проживання та харчування учасників, а також виготовлення матеріалів семінару. Транспортні витрати покриваються самими учасниками.

Обов’язковою умовою зарахування на навчання є мотиваційний лист та анкета. Учасники, яких повідомлять про зарахування на літню школу, зобов’язані попередньо ознайомитися з матеріалами курсу, які їм надішлють організатори.

Остання дата прийому документів: 25 травня 2012 р. Відповідь про зарахування чи незaрахування апліканти отримають до 1 червня 2012 р.

Мотиваційні листи та анкети надсилати на e-mail: sheptytsky_summer_school@ukr.net

Анкету можна завантажити на сайті http://irs.ucu.edu.ua/news/aktualne/litnya-shkola/

Довідки за телефоном: 240-99-40.

Про Андрея Шептицької і його життя читайте на ІП у темі "Шептицький".

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.