УКУ запрошує на літню школу, присвячену Шептицькому

Інститут релігії та суспільства Українського Католицького Університету оголошує набір на навчання у літній школі "Соціальна думка Митрополита Андрея Шептицького: порятунок євреїв і сучасні проблеми людинолюбства".

Учасники проживатимуть у Львівській Духовній Семінарії Святого Духа (вул. Хуторівка 35), а заняття відбуватимуться у приміщенні філософсько-богословського факультету Українського Католицького Університету (вул. Хуторівка 35a) з 25 червня по 1 липня 2012 року.

Мета програми – глибше ознайомити учасників семінару з духовним спадком та діяльністю Митрополита Андрея та розвинути їхнє вміння жити згідно з християнськими цінностями у суспільному житті.  

Головний акцент цьогорічної школи буде поставлено на акціях порятунку євреїв, які здійснював Митрополита Андрей під час Другої cвітової війни.

Під час навчання щоранку відбуватимуться тематичні заняття й дискусії з лектором та обговорення у малих групах з модератором.

Завдання семінару – показати актуальність соціального вчення Церкви та випрацювати постійнодіючий інтенсивний літній курс, який вивчатиме суспільну думку Митрополита Андрея.

До участі в навчанні запрошуються студенти гуманітарного напрямку студій, мирянські та політичні активісти, а також всі ті, хто бажає поглибити знання християнського суспільного вчення (незалежно від релігійно-конфесійної приналежності).

Вік учасників 18 – 40 років.

Проект також передбачає духовну та культурну програму (щоденні молитви у каплиці реколекційного центру, молитву у крипті собору святого Юра, похід до Національного музею імені Андрея Шептицького у Львові, поїздку до Прилбич, перегляд фільму про Митрополита Андрея, екскурсії по Львову та УКУ тощо).

На завершення курсу учасники отримають сертифікат із переліком прослуханих тем і годин

Організатори покривають фінансові витрати на проживання та харчування учасників, а також виготовлення матеріалів семінару. Транспортні витрати покриваються самими учасниками.

Обов’язковою умовою зарахування на навчання є мотиваційний лист та анкета. Учасники, яких повідомлять про зарахування на літню школу, зобов’язані попередньо ознайомитися з матеріалами курсу, які їм надішлють організатори.

Остання дата прийому документів: 25 травня 2012 р. Відповідь про зарахування чи незaрахування апліканти отримають до 1 червня 2012 р.

Мотиваційні листи та анкети надсилати на e-mail: sheptytsky_summer_school@ukr.net

Анкету можна завантажити на сайті http://irs.ucu.edu.ua/news/aktualne/litnya-shkola/

Довідки за телефоном: 240-99-40.

Про Андрея Шептицької і його життя читайте на ІП у темі "Шептицький".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.