Парламент ухвалив відзначити ювілеї Йосипа Сліпого і Сидора Ковпака

Верховна Рада України ухвалила низку постанов щодо відзначення ювілейних і пам'ятних дат -

Про це повідомляє офіційний сайт ВР.

Йдеться про такі постанови:

- про відзначення 950-річчя заснування міста Тисмениці Івано-Франківської області;

- 125-річчя з дня народження двічі Героя Радянського Союзу, одного з організаторів партизанського руху на Україні в роки Великої Вітчизняної війни Ковпака Сидора Артемовича;

- 120-річчя від дня народження Патріарха Йосипа Сліпого (Йосипа Коберницького-Дичковського);

- 110-річчя з дня народження військового діяча, двічі Героя Радянського Союзу, Маршала Радянського Союзу Москаленка Кирила Семеновича;

- 190-річчя з дня народження Юрія Шкрібляка, класика українського різьбярства;

- 120-річчя з дня народження Юрія Корпанюка, заслуженого майстра народної творчості;

- 110-річчя з дня народження матері-героїні, яка виховала 48 дітей, Олександри Аврамівни Деревської;

- 135-річчя з дня народження Гната Хоткевича;

- 70-річчя героїчної оборони Керчі та Севастополя від німецько-фашистських загарбників в 1942 році;

- 140-річчя з дня народження Богдана Лепкого;

- 120-річчя з дня народження видатного письменника і художника Бруно Шульца;

- 125-річчя з дня народження Олександра Архипенка;

- 360-річчя з часу битви під Батогом;

- ювілеїв закарпатських письменників Івана Чендея та Петра Скунця.

Постанови рекомендують уряду утворити організаційні комітети з підготовки та проведення заходів, затвердити їх план та вирішити питання щодо його фінансового та матеріально-технічного забезпечення.

У листопаді 2011 року ВР не захотіла відзначати ювілей Йосипа Сліпого.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.