Мєдвєдєв ліквідував комісію з "фальсифікації історії"

Комісія з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії при президенті РФ припинила своє існування. Історики вважають це закономірним, адже замість науки структура займалася чиновницькими відписками і створювала враження цензури.

Про це йдеться в указі президента РФ Дмітрія Мєдвєдєва, повідомляють "Московские Новости".

Структура, до складу якої в 2009 році увійшло кілька істориків і безліч високопоставлених представників силових відомств, міністерств і депутатів Держдуми, насторожила тоді професійних дослідників.

Ініціатива створення комісії спочатку виходила з МЗС, стурбованого "хвилею історичних претензій", яка наростала в колишніх радянських республіках.

Заявленою метою діяльності комісії було:

"- узагальнення та аналіз інформації про фальсифікацію історичних фактів і подій, спрямовану на применшення міжнародного престижу Російської Федерації;

- розгляд пропозицій з питань протидії спробам фальсифікації історичних фактів і подій на шкоду інтересам Росії;

- вироблення рекомендацій щодо адекватного реагування на спроби фальсифікації історичних фактів і подій та з нейтралізації їхніх можливих негативних наслідків".

Подальша діяльність комісії, що збиралася двічі на рік, не стала менш помітною. Натомість її учасники стали отримувати безліч листів-вимог покарати тих чи інших "фальсифікаторів", які "неправильно" трактують історію.

Член комісії, директор Інституту загальної історії РАН академік Олександр Чубар'ян оцінює діяльність комісії позитивно: "Вона за три роки сприяла полегшенню доступу до архівів та ініціювала розсекречення документів. Її створення було кроком назустріч ветеранам, стурбованим спотвореннями історії Великої Вітчизняної війни, і в цьому відношенні її робота також була не марною".

Олександр Чубар'ян про те, як добре було Україні в СРСР

Директор Санкт-Петербурзького інституту історії РАН, доктор історичних наук Віктор Плешков, який не входив до комісії, назвав президентську структуру "мертвонародженою".

"Вона за роки свого існування не виконала жодної відчутної роботи - полегшення доступу до архівів, фінансування серйозних проектів, пов'язаних з публікацією документів, - сказав Плешков. - Не зробила навіть спроби поставити питання необхідності видавцям перед публікацією проводити експертизу справжності різного роду "невідомих документів", які публікуються нині великими накладами, як це сталося, наприклад, із "щоденниками Берії".

За словами Плешкова, комісія викликала сумні асоціації з радянським часом - в наукові установи раптом стали надсилати циркуляри до вимог відзвітувати про викриття фальсифікаторів. Їх мало хто сприймав серйозно, але все ж доводилося придумувати відписки.

Як створити образ ворога. Україна в російських підручниках

Директор Державного Ермітажу, член-кореспондент РАН, доктор історичних наук Михайло Піотровський вважає скасування цієї структури цілком закономірним.

"Термін "фальсифікація" неприйнятний для професійної наукової дискусії і для нормального політичного діалогу. Він з розряду пропагандистськи-публіцистичних, - сказав Піотровський. - Без різних підходів та інтерпретацій наука стоїть на місці, і спроба "відрегулювати" погляди на ті чи інші історичні події була приречена на провал".

За словами Піотровського, замість планованої відповіді на "історико-політичні нападки з боку наших найближчих сусідів", комісія, мала контрпродуктивний ефект: її існування, хай і бездіяльно-невинне, дало привід говорити про спроби держави впливати на свободу науки.

Як відомо, в січні Мєдвєдєв проголосив 2012 рік Роком російської історії.

Дивіться також:

Естонський ролик, який висміює діяльність комісії з фальсифікації (ВІДЕО)

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.