У ПОЛЬЩІ ПОКАЗУЮТЬ СКАРБИ ДАВНЬОРУСЬКИХ ЧАСІВ (фото)

Музей університету Марії Склодовської-Кюрі (Люблін, Польща) виставив цінні археологічні знахідки, віднайдені під час досліджень староукраїнського міста Червень.

Серед експонатів – коштовні жіночі прикраси, датовані XIII століттям, повідомляють "Ареховісті".

На розкопках міста Червень польські археологи знайшли два скарби, а точніше – коштовності, які залягали у двох місцях на відстані 20 м одне від одного.

 Браслети зі знайденого скарбу

Разом було викопано 40 предметів різної величини. Це – персні, сережки, браслети, нарукавні спіралі тощо. Вироби зроблені переважно із срібла високої якості, деякі з них – із позолотою.

Археологи твердять, що наявність таких коштовних прекрас свідчить про те, що у цій частині Червеня колись жила знать. Очевидно, що скарби було закопано у часи татарського набігу в середині XIII ст.

Знахідка лежала в дерев'яній діжці

Археологічні розкопки у Червені (неподалік м.Томашів Любельський) тривають уже багато років. У X-XIII ст.ст. це місто було центром Червенської землі (Червенські городи). У середньовіччі ця територія була заселена східнослов'янськими племенами дулібів, бужан та волинян. 

 Фото: archeowiesci.pl

Першу згадку про Червенські городи літопис подає у 981 році, коли Володимир Великий здійснив похід на цю територію.

На початку XII сторіччя сини Володимира Ярослав і Мстислав остаточно приєднали Червенські городи до Київської Русі.

 Крім коштовностей, було знайдено і рештки бойової сокири

У XI-XII ст.ст. Червенські городи входили до складу Волинського князівства, а в XIII-XIV  ст.ст.- до Галицько-Волинської держави.

В середині XIII ст. Червенські городи зруйнували монголо-татари, і вони занепали. У другій половині XIV ст. територія Червенських городів була захоплена Польщею і Великим князівством Литовським.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.