Вийшов збірник праць про християнство ранньої Русі

У луцькому видавництві "Терен" вийшов друком науковий збірник "Християнізаційні впливи в Київській Русі за часів князя Оскольда: 1150 років".

 

Збірник є спільним проектом низки наукових установ, зокрема, Інституту археології НАН України, Ужгородської Української богословської академії ім. свв. Кирила і Мефодія, Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка, Карпатського університету, Національного архітектурно-історичного заповіднику "Чернігів стародавній", Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарнавського та інших наукових організацій.

Книга містить матеріали Міжнародної наукової конференції "Християнізаційні впливи в Київській Русі за часів князя Оскольда: 1150 років", яка відбулася у Чернігові 19-20 листопада 2010 р.

На підставі маловідомих матеріалів у збірнику висвітлено історію княжіння Оскольда, його походу на Царгород, перших християнських впливів на Русі та заснування Руської митрополії.

Також розглянуто історію наукової полеміки щодо Оскольдового походу та міжнародного дипломатичного визнання Київської Русі як незалежної і самодостатньої держави.

Серед авторів і тем наукових статей, розміщених у збірнику, варто згадати:

   - П.П. Толочко (Київ), тема: "Где находилась изначальная "Русь"?"
   - А.М. Сахаров (Москва), тема: "860 год: начало Руси".
   - М.Ф. Котляр (Київ), тема: "Иде Асколдъ и Диръ на греки".
   - архім. Віктор (Бедь) (Ужгород), тема: Хрещення Великого князя (кагана) київського Оскольда та заснування Київської Митрополії.
   - архім. Макарій (Веретєнніков) (Москва), тема: К вопросу о начале Русской иерархии.
   - С.В. Цветков (Санкт-Петербург), тема: Поход русов на Константинополь в 860 году и проблема «Выбора веры».
   - С.В. Шумило (Київ), тема: Початок християнізації на Русі за часів князя Оскольда.
   - А.-Е.М. Тахіаос (Афіни), тема: Какое наследство получил славянский мир от святых Кирилла и Мефодия.
   - П.В. Кузєнков (Москва), тема: Походы Олега и Игоря на Константинополь - общее и особенное.
   - В.Г. Івакін (Київ), тема: Початковий етап християнізації в Києві (за даними поховального обряду Х ст.).
   - Ю.М. Ситий (Чернігів), тема: Могилы христиан Чернигова Х века.
   - В.П. Коваленко (Сернігів), тема: Христиане некрещеной Руси (по материалам Днепровского Левобережья).
   - С.В. Конча (Чернігів), тема: Літопис Іоакима: проблема авторства.
   - С.М. Шуміло (Чернігів), тема: Наукова спадщина академіка В.І. Ламанського та хазаро-руська місія Кирила і Мефодія.
   - Ю.В. Лущай (Донецьк), тема: Русь у IX столітті за даними Длугоша і Стрийковського.
   - Д.С. Гордієнко (Київ), тема: Похід росів на Константинополь 860 р. і культ Богородиці на Русі.
   - О.В. Васюта (Чернігів), тема: Зовнішня політика князя Оскольда.
   - Г.Л. Махорін (Житомир), тема: Заснування Житомира у IX столітті: незавершена дискусія.
   - О.М. Бондар (Чернігів), тема: Перші християни серед населення дружинних таборів Середнього Подесення доби формування державності.
   - В.Я.Руденок, Т.Г. Новик (Чернігів), тема: Початок християнського впливу на поховальний обряд за археологічними матеріалами Чернігова.

Збірник розрахований на науковців, викладачів, аспірантів, студентів та усіх, хто цікавиться вітчизняною історією.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.