У Харкові затримали робітника архівів, який крав і продавав документи

У Харкові затримана 56-річна співробітниця Державного архіву Харківської області за підозрою в крадіжці документів.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на відділ зв'язків із громадськістю ГУ МВСУ в Харківській області,

За словами правоохоронців, затримана вже зізналася у крадіжці.

"Було з'ясовано, що в період часу з літа по осінь 2010 року вона винесла з архіву історичні документи - креслення будівель православних церков, фотографії з особистих справ студентів Національного технічного університету і продала їх за 550 гривень колекціонерові, який частину документів залишив собі, а іншу передав 35-річному харків'янину, - повідомив начальник сектору карного розшуку Київського райвідділу міліції Олексій Зінов'єв. - Той виставив дані на продаж в мережі інтернет".

Слідчий відділ Київського райвідділу міліції порушив кримінальну справу за ч. 1 статті 298-1 (умисне знищення, пошкодження або приховування документів Національного архівного фонду) Кримінального кодексу.

Якщо суд визнає затриману винною їй загрожує штраф від 50 до 100 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців.

Як відомо, увагу до зникнення документів з архіву привернув харківський краєзнавець, директор Харківського приватного музею міської садиби Андрій Парамонов. Після його звернення до прокуратури області в архіві почалася перевірка.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.