У Львові відбудеться семінар про доступ до архівів

Істориків, архівістів та журналістів запрошують обговорити проблеми в пошуку інформації про жертв політичних репресій та злочини тоталітарного режиму.

Тема наукового семінару: "Доступ до архівів: законодавство, практика та громадські ініціативи".

Захід відбудеться 28 березня 2012 р. у Львові (Дзеркальна зала Львівського національного університету імені Івана Франка, вул. Університетська, 1).

Планована тривалість заходу з 10:00 до 14:30.

Запланована презентація довідника "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів" та результатів експертного опитування щодо питань доступу до архівів.

Питання до обговорення:
1.    Використання документів комуністичних спецслужб: закордонний досвід.
2.    Доступ до архівів України: огляд нормативної бази.
3.    Проблемні питання в доступі до архівів за результатами моніторингу

Зголоситися до участі можна, написавши за адресою: ira@kohut.in.ua

До участі в архівному семінарі запрошено архівістів, істориків, правозахисників, краєзнавців, усіх тих, хто цікавиться доступом до архівів радянського періоду.

Організатори: Кафедра давньої історії України та архівознавства, архів Львівського національного університету і Центр досліджень визвольного руху.

Семінар проходить в рамках проекту Центру досліджень визвольного руху “Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Інформаційний партнер проекту - "Історична Правда".

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.