Анонс: зустріч "Жінки-повстанці у Другій світовій"

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка" напередодні 65-ї річниці операції "Вісла" організовує творчу зустріч з Марією Паньків – українським громадським діячем у Польщі, журналістом, дослідником історії українського жіноцтва.

Секретар Союзу Українок Польщі, член редакції газети "Наше слово", сподвижниця українського культурного життя у Польщі п. Марія презентуватиме свої видання "Віра-Надія-Любов" (у 2-х томах), "Даровано життя, щоб правду розказати" i "Теофілія".

Книги містять упорядковані спогади українок, учасниць визвольного руху, жертв примусових депортацій українців під час операції "Вісла". У спогадах висвітлено різні віхи складної історії українського жіноцтва та боротьби за державність у ХХ столітті.

Особисті звитяги та переживання переплелися із драмою всього українського народу, яка втілилась у діяльності українського національного підпілля у 1920-1930-х рр., подіях Другої світової війни,  повоєнних депортаціях та репресіях.

У виданні "Даровано життя, щоб правду розказати" зібрано спогади українців, вцілілих у трагедії українського села Павлокома.

Час і місце: 14 березня 2012 року о 15:00. Актова зала головного корпусу Національного університету "Львівська політехніка", вул. Степана Бандери, 12, II-й поверх.

У презентації візьмуть участь: Руслан Забілий, директор Національного музею "Тюрма на Лонцького"; Надія Кохалевич, голова Львівської обласної організації Всеукраїнської ліги українських жінок; Ігор Калинець, громадський діяч, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка; Володимир Середа, голова товариства "Надсяння".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.