На схилах Дніпра будуватимуть ще й церкву?

Влада готує нове будівництво біля парку Слави на замовлення Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври УПЦ МП.

На земельній ділянці площею 0,060 га по вул. І. Мазепи, 15 Б планують звести церкву Святителя Миколая. Відповідний проект землеустрою знаходиться на погодженні в головному управлінні земельних ресурсів Києва.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Зазначена земельна ділянка розташовується:

- в Центральному історичному ареалі міста, в зоні охоронюваного ландшафту,

- на території пам’ятки археології національного значення - "Культурний шар села Берестове (Х-ХІ ст.)",

- на території пам’ятки історії та ландшафту "Історичний ландшафт Київських гір і долин р. Дніпра",

- в межах скоригованої охоронної зони пам’яток ЮНЕСКО – ансамблів Національних заповідників Софія Київська та Києво-Печерська Лавра,

- в безпосередній близькості до земляних укріплень колишньої оборонного валу Київської фортеці,

- в кількох десятках метрів від пам′ятки архітектури XI-XII ст. церкви Спаса на Берестові.

Відповідно до Генерального плану Києва дана територія за функціональним призначенням належить до зони зелених насаджень загального користування та зарезервована для розвитку мережі зеленої зони м. Києва.

Реалізація проекту потребує отримання рекомендацій щодо будівництва в межах охоронної (буферної) зони пам’яток ЮНЕСКО, внесення змін Київрадою до Програми комплексного розвитку зеленої зони міста Києва та до Генерального плану міста в частині зміни цільового призначення земельної ділянки.

Як відомо, настоятель Києво-Печерської Лаври Павло є депутатом столичної міськради.

Раніше повідомлялося, що греко-католицька церква Святого Миколая на Аскольдовій могилі не може отримати дозволи для проведення комунікацій до храму через статус дніпровських схилів як особливо цінних земель.

Також Бригинець повідомляв, що на схилах Дніпра вздовж Паркової алеї між стадіоном "Динамо" та майбутнім вертолітним майданчиком Януковича планується будівництво двох шестиповерхових житлових будинків.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.