На схилах Дніпра будуватимуть ще й церкву?

Влада готує нове будівництво біля парку Слави на замовлення Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври УПЦ МП.

На земельній ділянці площею 0,060 га по вул. І. Мазепи, 15 Б планують звести церкву Святителя Миколая. Відповідний проект землеустрою знаходиться на погодженні в головному управлінні земельних ресурсів Києва.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Зазначена земельна ділянка розташовується:

- в Центральному історичному ареалі міста, в зоні охоронюваного ландшафту,

- на території пам’ятки археології національного значення - "Культурний шар села Берестове (Х-ХІ ст.)",

- на території пам’ятки історії та ландшафту "Історичний ландшафт Київських гір і долин р. Дніпра",

- в межах скоригованої охоронної зони пам’яток ЮНЕСКО – ансамблів Національних заповідників Софія Київська та Києво-Печерська Лавра,

- в безпосередній близькості до земляних укріплень колишньої оборонного валу Київської фортеці,

- в кількох десятках метрів від пам′ятки архітектури XI-XII ст. церкви Спаса на Берестові.

Відповідно до Генерального плану Києва дана територія за функціональним призначенням належить до зони зелених насаджень загального користування та зарезервована для розвитку мережі зеленої зони м. Києва.

Реалізація проекту потребує отримання рекомендацій щодо будівництва в межах охоронної (буферної) зони пам’яток ЮНЕСКО, внесення змін Київрадою до Програми комплексного розвитку зеленої зони міста Києва та до Генерального плану міста в частині зміни цільового призначення земельної ділянки.

Як відомо, настоятель Києво-Печерської Лаври Павло є депутатом столичної міськради.

Раніше повідомлялося, що греко-католицька церква Святого Миколая на Аскольдовій могилі не може отримати дозволи для проведення комунікацій до храму через статус дніпровських схилів як особливо цінних земель.

Також Бригинець повідомляв, що на схилах Дніпра вздовж Паркової алеї між стадіоном "Динамо" та майбутнім вертолітним майданчиком Януковича планується будівництво двох шестиповерхових житлових будинків.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.