У Словаччині згорів готичний замок із унікальним музеєм (ФОТО, ВІДЕО)

Kатастрофічна пожежа знищила одну з найцінніших пам'яток Словаччини - готичний замок Красна Горка, розташований на півдні країни.

Про це повідомляє "Ґазета Виборча".

"Втрати не піддаються опису, - стверджують журналісти, - А причиною пожежі могло стати те, що біля замка випалювали траву".

В середньовічнім замку, відбудованим на кошти держбюджету кільканадцять років тому, розміщувалися виставки меблів і зброї.

Видно, як випалювали траву

Під час пожежі палаючі балки даху впали всередину споруди, знищуючи виставки і архітектурні деталі замку. Решта була залита водою під час гасіння вогню. Частину експонатів удалося врятувати.

Наразі невідомо, чи вціліла ікона Чорної Мадонни - Красногорської Богоматері, до якої приходять тисячі прочан.  

Красна Горка - один із найкраще збережених замів Середньовіччя у Словаччині. Збудований у XIV сторіччі на високій стрімкій горі, він був перебудований у ренесансовім стилі і вже з 1906 став музейним об'єктом.

Після капітальної реконструкції в 1992 замок був одним із чільних історичних об'єктів у Словаччині

Нагадаємо, в січні цього року в Болграді Одеської області згорів Спасо-Преображенський собор - пам'ятка архітектури XIX-го сторіччя.

На Галичині за роки незалежності згоріли 103 дерев'яних церкви (у Львівській області - 84, в Івано-Франківській - 19).

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.