З'ЯВИВСЯ ЩЕ ОДИН САЙТ ПРО ІСТОРІЮ - ТЕПЕР ЖІНОЧУ

Почала роботу веб-сторінка Української Асоціації Дослідників Жіночої Історії (УАДЖІ).

Адреса нового сайту, присвяченого історії - www.womenhistory.org.ua

УАДЖІ була заснована восени 2010 року групою науковців, чиї дослідницькі та викладацькі інтереси значною мірою зосереджені у ділянці жіночої та ґендерної історії.

За словами представників УАДЖІ, головною метою діяльності асоціації є інституціоналізація жіночої/ґендерної історії у науково-освітньому просторі України та інтеграція ґендерного підходу у дослідження минулого і викладання історії.

Інтернет-сторінка УАДЖІ має стати віртуальним майданчиком для згуртування та інформаційної підтримки фахових істориків, які усвідомлюють необхідність урахування категорії ґендеру в історичних студіях та активно застосовують цей підхід у своїй науково-освітній практиці. 

Сайт також дозволить представити тематичний спектр, якісний рівень та масштаби існуючих студій з жіночої історії в Україні.

Веб-сторінка інформує про діяльність УАДЖІ, а також надає актуальну інформацію про наукові події (конференції, семінари, публічні лекції тощо), можливості для додаткової оствіти та наукового розвитку (літні школи, стажування), ресурси для досліджень (проекти, гранти), що стосуються тематики жіночої та гендерної історії.

Серед важливих завдань діяльності УАДЖІ – публікація сучасних досліджень та популяризація наукового доробку вітчизняних вчених у ділянці жіночої і гендерної історії.

Цій справі прислужиться рубрика “Електронна бібліотека”, де розміщуються розвідки з відповідної тематики сучасних українських дослідниць та дослідників (насамперед, праці раніше опубліковані у різних збірниках та періодичних виданнях).

Окрім конкретно історичних досліджень окремих аспектів минулого українського жіноцтва, тут буде представлено також дискусійні статті з методології і бібліографії жіночої та ґендерної історії в Україні. Цей ресурс буде особливо корисним не лише для початківців, але й для усіх тих, хто має обмежений доступ до “паперових” публікацій.

Матеріали, опубліковані на сторінці УАДЖІ, призначані насамперед для фахових істориків – дослідників, викладачів та студентів – які цікавляться жіночою та гендерною історією, проте вони стануть також у нагоді вчителям шкіл, активісткам жіночих громадських організацій, краєзнавцям, працівникам музеїв, журналістам та широкому колу небайдужих до ґендерної проблематики в історичній ретроспективі.

Нагадаємо, в серпні 2011 року газета "День" відкрила сайт, присвячений українській історії.

В січні 2012-го розпочав роботу ще один історичний портал - Historians.in.ua.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.