З'ЯВИВСЯ ЩЕ ОДИН САЙТ ПРО ІСТОРІЮ - ТЕПЕР ЖІНОЧУ

Почала роботу веб-сторінка Української Асоціації Дослідників Жіночої Історії (УАДЖІ).

Адреса нового сайту, присвяченого історії - www.womenhistory.org.ua

УАДЖІ була заснована восени 2010 року групою науковців, чиї дослідницькі та викладацькі інтереси значною мірою зосереджені у ділянці жіночої та ґендерної історії.

За словами представників УАДЖІ, головною метою діяльності асоціації є інституціоналізація жіночої/ґендерної історії у науково-освітньому просторі України та інтеграція ґендерного підходу у дослідження минулого і викладання історії.

Інтернет-сторінка УАДЖІ має стати віртуальним майданчиком для згуртування та інформаційної підтримки фахових істориків, які усвідомлюють необхідність урахування категорії ґендеру в історичних студіях та активно застосовують цей підхід у своїй науково-освітній практиці. 

Сайт також дозволить представити тематичний спектр, якісний рівень та масштаби існуючих студій з жіночої історії в Україні.

Веб-сторінка інформує про діяльність УАДЖІ, а також надає актуальну інформацію про наукові події (конференції, семінари, публічні лекції тощо), можливості для додаткової оствіти та наукового розвитку (літні школи, стажування), ресурси для досліджень (проекти, гранти), що стосуються тематики жіночої та гендерної історії.

Серед важливих завдань діяльності УАДЖІ – публікація сучасних досліджень та популяризація наукового доробку вітчизняних вчених у ділянці жіночої і гендерної історії.

Цій справі прислужиться рубрика “Електронна бібліотека”, де розміщуються розвідки з відповідної тематики сучасних українських дослідниць та дослідників (насамперед, праці раніше опубліковані у різних збірниках та періодичних виданнях).

Окрім конкретно історичних досліджень окремих аспектів минулого українського жіноцтва, тут буде представлено також дискусійні статті з методології і бібліографії жіночої та ґендерної історії в Україні. Цей ресурс буде особливо корисним не лише для початківців, але й для усіх тих, хто має обмежений доступ до “паперових” публікацій.

Матеріали, опубліковані на сторінці УАДЖІ, призначані насамперед для фахових істориків – дослідників, викладачів та студентів – які цікавляться жіночою та гендерною історією, проте вони стануть також у нагоді вчителям шкіл, активісткам жіночих громадських організацій, краєзнавцям, працівникам музеїв, журналістам та широкому колу небайдужих до ґендерної проблематики в історичній ретроспективі.

Нагадаємо, в серпні 2011 року газета "День" відкрила сайт, присвячений українській історії.

В січні 2012-го розпочав роботу ще один історичний портал - Historians.in.ua.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.