З'ЯВИВСЯ ЩЕ ОДИН САЙТ ПРО ІСТОРІЮ - ТЕПЕР ЖІНОЧУ

Почала роботу веб-сторінка Української Асоціації Дослідників Жіночої Історії (УАДЖІ).

Адреса нового сайту, присвяченого історії - www.womenhistory.org.ua

УАДЖІ була заснована восени 2010 року групою науковців, чиї дослідницькі та викладацькі інтереси значною мірою зосереджені у ділянці жіночої та ґендерної історії.

За словами представників УАДЖІ, головною метою діяльності асоціації є інституціоналізація жіночої/ґендерної історії у науково-освітньому просторі України та інтеграція ґендерного підходу у дослідження минулого і викладання історії.

Інтернет-сторінка УАДЖІ має стати віртуальним майданчиком для згуртування та інформаційної підтримки фахових істориків, які усвідомлюють необхідність урахування категорії ґендеру в історичних студіях та активно застосовують цей підхід у своїй науково-освітній практиці. 

Сайт також дозволить представити тематичний спектр, якісний рівень та масштаби існуючих студій з жіночої історії в Україні.

Веб-сторінка інформує про діяльність УАДЖІ, а також надає актуальну інформацію про наукові події (конференції, семінари, публічні лекції тощо), можливості для додаткової оствіти та наукового розвитку (літні школи, стажування), ресурси для досліджень (проекти, гранти), що стосуються тематики жіночої та гендерної історії.

Серед важливих завдань діяльності УАДЖІ – публікація сучасних досліджень та популяризація наукового доробку вітчизняних вчених у ділянці жіночої і гендерної історії.

Цій справі прислужиться рубрика “Електронна бібліотека”, де розміщуються розвідки з відповідної тематики сучасних українських дослідниць та дослідників (насамперед, праці раніше опубліковані у різних збірниках та періодичних виданнях).

Окрім конкретно історичних досліджень окремих аспектів минулого українського жіноцтва, тут буде представлено також дискусійні статті з методології і бібліографії жіночої та ґендерної історії в Україні. Цей ресурс буде особливо корисним не лише для початківців, але й для усіх тих, хто має обмежений доступ до “паперових” публікацій.

Матеріали, опубліковані на сторінці УАДЖІ, призначані насамперед для фахових істориків – дослідників, викладачів та студентів – які цікавляться жіночою та гендерною історією, проте вони стануть також у нагоді вчителям шкіл, активісткам жіночих громадських організацій, краєзнавцям, працівникам музеїв, журналістам та широкому колу небайдужих до ґендерної проблематики в історичній ретроспективі.

Нагадаємо, в серпні 2011 року газета "День" відкрила сайт, присвячений українській історії.

В січні 2012-го розпочав роботу ще один історичний портал - Historians.in.ua.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.