Пошуковці поскаржилися Януковичу на чиновників

Члени пошукової організації "Союз "Народна пам’ять" звернулися до президента Віктора Януковича з листом, у якому звинуватили керівництво урядової Державної міжвідомчої комісії з увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій у саботажі та "освоюванні" бюджетних коштів.

Про це йдеться у листі пошуковців, який має у своєму розпорядженні "Історична Правда".

Наводимо витяги з листа:

"Вельмишановний пане Президенте!

До Вас звертаються громадяни України, які присвятили себе шляхетній справі – пошуку загиблих захисників вітчизни та збереженню пам’яті про жертв війни і політичних репресій.

...В Україні у 2000-2004 роках існувала Державна комплексна програма з питань  пошуку та увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій (постанова КМУ від 20.12.2000р. № 1867), яку Ви під час перебування на посаді Прем’єр-Міністра України продовжили до 2010 року (постанова КМУ від 17.11.2004 № 1523).

Виконанням цієї програми керувала Державна міжвідомча комісія з увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій при КМУ, яку очолювали то керівники комітету будівництва, то міністерство ЖКГ. Але незмінно в цій комісії за розподіл фінансування Програми з 2000 по 2009 роки керували відповідальний секретар В. В. Казакевич  та його помічник І. В. Мальцев.

Стиль керівництва цих громадян за останні роки знають усі, хто має відношення  до справи збереження пам’яті жертв війни та політичних репресій. Це, як правило, фінансування "своїх людей", добре налагоджена система "відкатів", фальсифікація документів та інше. Ми готові надати усі необхідні докази цим фактам.

В якості приклада можна привести наступне: за 10 років фінансування Державної програми жодна з областей України не отримала жодної гривні.

Лише у Донецькій області кілька років тому почалось регулярне фінансування пошукової справи з обласного бюджету - завдяки тому, що тут вперше в Україні обласною радою була прийнята "Програма пошуку та впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій в Донецькій області на 2006-2010 роки".

Це дозволило створити перший в Україні пам’ятний меморіал (м. Красний Лиман), інтернаціональне кладовище воєнних в’язнів у місті Донецьку та проводити системну роботу з увічнення пам’яті загиблих.

За 20 років Незалежності так і не був прийнятий закон України, який би регулював увесь комплекс пошукових робіт, що проводяться в країні. На нашу думку, причина лише в одному – він не був потрібен колишньому керівництву Державної міжвідомчої комісії, тому що заважав "вручну", на власний розсуд  розподіляти бюджетні кошти В.В. Казакевичу та І.В. Мальцеву.

Спостерігаючи за бездіяльністю, а часом і цілеспрямованою політикою на знищення самостійного громадського пошукового руху в Україні, ми, професіонали пошукового руху, вирішили об’єднати свої зусилля та вперше в нашій державі  створили Всеукраїнську організацію "Союз "Народна Пам’ять".

І не тільки створили, а й запропонували свою Програму з увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, складену на основі аналізу пропозицій від кожної з областей України, а також рекомендацій десятків пошуковців. 

У 2011 році за нашою ініціативою при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ було створено робочу групу, яка спільно з Всеукраїнською організацією "Союз "Народна Пам’ять" запропонувала оновити склад Державної міжвідомчої комісії, ввести до її складу професіоналів з громадських організацій.

На посаду відповідального секретаря запропонована кандидатура голови правління "Союзу "Народна Пам’ять" Жилкіна Ярослава Олександровича, який є компетентним фахівцем та лідером нашого руху.

Пропозицію громадських організацій України та робочої групи підтримало Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України. Був підготовлений проект постанови КМУ, який пройшов погодження в усіх інстанціях, включаючи Міністерство соціальної політики та Міністерство юстиції України. Проте сьогодні прийняття постанови КМУ знову гальмується у міністерстві Соціальної політики та чекає свого погодження.

Ми добре знаємо, що колишні співробітники Державної міжвідомчої комісії завдяки дезінформації керівництва намагаються підпорядкувати Комісію Державній службі інвалідів, створивши при ній нову структуру, яку повинен очолити все той же пан Мальцев.

Формат цього листа не дозволяє нам детально навести усі факти корупційної діяльності колишніх співробітників  Державної міжвідомчої комісії, але ми маємо щодо цього усі докази та готові їх надати при першій необхідності.

У ситуації, що склалася, ми вбачаємо наступне:

1. Пряме порушення указів Президента України щодо увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій.

2. Перешкоди в проведенні реформ у пошуковій галузі та для прикриття цього – створення паралельної  структури при Державній службі інвалідів

3. Мінсоцполітики та Державна служба інвалідів, які повинні займатися захистом та підвищенням стандартів живих людей, прагнуть займатися не притаманною їм роботою з увічнення пам’яті загиблих, перешкоджаючи роботі Державної міжвідомчої комісії при КМУ.

Це "перетягування канату" вже призвело до зриву графіку робіт пошукових організацій України, а також тим, що ведуть свою діяльність в нашій країні від імені міжнародних організацій.

На даний момент пошуковими організаціями не отримано жодного дозволу на проведення польових пошукових робіт у новому сезоні, який невдовзі має розпочатися. Їх повинна видавати Державна міжвідомча комісія, яка на сьогодні не діє.

...Просимо Вас, вельмишановний пане Президенте, допомогти громадському пошуковому руху України виконати свій священний обов’язок перед воїнами, що загинули за свободу нашої країни".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.