Анонс: конференція щодо закритості українських архівів

В четвер у Києві відбудеться прес-конференція "Закритість відкритих архівів. Дані експертного опитування і моніторингу".

На прес-конференції представлять дані експертного опитування і моніторингу роботи архівних установ, в яких зберігаються документи радянського періоду.

Історики розкажуть про перепони в доступі до архівів, про невідповідність архівів сучасним стандартам роботи (зокрема, скільки місяців треба очікувати на дозвіл використовувати власний ноутбук); звернуть увагу на ціни архівних послуг — скільки коштує дослідження злочинів проти прав людини у ХХ столітті; розкажуть, які з українських архівів найбільш недоступні і на двадцятому році незалежності та оцінять перспективи відкритого доступу до архівів радянської доби.  

Учасники:

• Володимир В’ятрович, кандидат історичних наук, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху

• Ірина Когут, експерт-соціолог ЦДВР,

• Павло Подобєд, історик.

У підсумку експерти оголосять пропозиції для того, щоб де-юре відкриті архіви стали такими де-факто, а також те, які зміни потрібно внести до профільного закону.

Моніторинг, результати якого представить Центр досліджень визвольного руху, мав на меті дати експертну оцінку ситуації з доступом до архівів.   

Час і місце: 1 березня, 11:00, Київ, вул. Ярославів Вал, 9 (конференц-зал).

Захід відбувається в рамках проекту Центру досліджень визвольного руху "Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять» за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Як відомо, голова Державної архівної служби Ольга Гінзбург вважає українські архіви надміру відкритими.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.