"Вікіпедія" і Спілка краєзнавців підпишуть меморандум про співпрацю

29 лютого в Інституті історії НАНУ відбудеться засідання президії правління Національної спілки краєзнавців України. На заході буде підписано меморандум про співпрацю між Національною спілкою краєзнавців України та громадською організацією "Вікімедіа Україна".

 

Меморандум передбачає взаємодію дослідників рідного краю і редакторів української Вікіпедії у проектах: "Населені пункти України", "Вікіекспедиції", "Вікі любить пам'ятки" та інших. А також проведення вишколів, залучення науковців, музейних працівників та викладачів до редагування статей української Вікіпедії.

Національна спілка краєзнавців України – створена 1990 в Києві як громадська організація – правонаступниця Українського комітету краєзнавства, що діяв у 1925 – 1933. Нині – це національна всеукраїнська творча спілка, яку з часу її створення і до 2011 очолював академік НАН України Петро Тронько.

Громадська організація "Вікімедіа Україна" є регіональним відділенням фонду "Вікімедіа", який опікується розвитком Вікіпедії та низки інших вікі-проектів. Вікіпедія є волонтерським проектом, тому він потребує підтримки для реалізації ідей, пов’язаних з поширенням вільних знань.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.