Брама Покровського монастиря в Києві може впасти - депутат

Головний вхід до Свято-Покровського жіночого монастиря Української православної церкви - брама–пам’ятка ХІХ ст., розташована у Бехтерівському провулку в Києві - потребує термінової реставрації.

Монастир хоче замість історичної брами побудувати цегляну споруду з більшим розміром воріт прямокутної форми.

З відповідним проханням до голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця звернулась настоятелька Свято-Покровського жіночого монастиря ігуменя Калісфенія (Т.Т. Шамайло).

 

Депутат розповів, що брама Покровського монастиря хоч і має привабливий зовнішній вигляд, але на думку представників монастиря, є вкрай небезпечною.

Оскільки всі приміщення монастирського комплексу знаходяться в муніципальній власності, то монастир звернувся з проханням замінити стару браму на цегляну зі зміною профілю воріт (в тому числі і для зручності проїзду технологічного транспорту).

"Зрозуміло, що про жодну реконструкцію чи перебудову брами не може йти й мова, бо це пам’ятка, яку можна тільки реставрувати. А от виділити гроші для приведення в порядок технічного стану цієї брами вкрай необхідно", - наголосив Бригинець.

В той же час депутат нагадав, що на ремонт пам’яток Києва в поточному році заплановано виділити лише 2 млн грн за мінімальної потреби 35 млн. грн. Як наслідок пам’ятки приходять в стан, що загрожує життю людей.

Браму було зведено близько 1897 року. Споруда мала дещо незвичний архітектурний образ для свого часу. У центрі брами розташований арковий проїзд.

 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.