Онлайн-трансляція революції в Росії

95 років тому в ці дні в Російській імперії почалася Лютнева революція, що закінчилася зреченням царя, проголошенням республіки і створенням Тимчасового уряду, який у майбутньому мав організувати вибори в парламент (Установчі Збори). Тепер за цим можна стежити онлайн.

Наслідком Лютневої революції стало встановлення двовладдя. Буржуазно-революційну владу представляв Тимчасовий уряд, а радянсько-революційну - Рада робітничих і селянських депутатів.

Після кількох криз і спроб коаліційного уряду, в який увійшли "радянські" есери і меншовики, 9 місяців "Російської демократичної республіки" завершилися більшовицьким антиурядовим повстанням - залежно від ідеологічних уподобань, його називають або жовтневим переворотом, або Великою Жовтневою Соціалістичною революцією. В процесі більшовики розігнали і щойно обрані Установчі Збори.

В Україні після Лютневої революції організувалася Центральна Рада. Оформившись як представницький орган, вона взялася ділити владу з Тимчасовим урядом. Таке двовладдя тривало до Жовтневої революції, коли Центральна Рада проголосила Українську Народну республіку.

Лютнева Революція була проміжною і в порівнянні з тим, що почалося в жовтні того ж року, якоюсь недостатньо кривавою, не надто тривалою і почасти навіть занадто гуманною. Її символом був червоний колір. Всім здавалося, що з поваленням царя настане омріяне щастя.

Жетони Лютневої Революції - наче наші саморобні значки 2004 року (ФОТО)

З 21 лютого (день початку заворушень у Петрограді) по 2 березня (день зречення імператора Миколи II) в столиці імперії було вбито близько 500 чоловік. Ще близько 800 було поранено або покалічено. У Москві вбитих і поранених було не більше 500, в Києві - близько 200.

Газета "Московские Новости" відновила хроніку подій 95-річної давності на основі документів, спогадів, фотографій та об'єднала все це в репортажну стрічку. Час подій - з 21 лютого по 3 березня 1917 року. Хороший хід, з огляду на сучасну політичну ситуацію в РФ.

Для зручності читачів "МН" використовувала технологію ScribbleLive, яку застосовують для висвітлення мітингів, походів, масових заворушень або просто розтягнутих у часі подій, що вимагають постійної уваги.

Репортаж ведеться за старим календарним стилем.

Нагадаємо, що з минулого року у Твіттері йде погодинна трансляція подій Другої світової війни.

Більше про Лютневу революцію читайте в розділі "Тексти".

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.