Онлайн-трансляція революції в Росії

95 років тому в ці дні в Російській імперії почалася Лютнева революція, що закінчилася зреченням царя, проголошенням республіки і створенням Тимчасового уряду, який у майбутньому мав організувати вибори в парламент (Установчі Збори). Тепер за цим можна стежити онлайн.

Наслідком Лютневої революції стало встановлення двовладдя. Буржуазно-революційну владу представляв Тимчасовий уряд, а радянсько-революційну - Рада робітничих і селянських депутатів.

Після кількох криз і спроб коаліційного уряду, в який увійшли "радянські" есери і меншовики, 9 місяців "Російської демократичної республіки" завершилися більшовицьким антиурядовим повстанням - залежно від ідеологічних уподобань, його називають або жовтневим переворотом, або Великою Жовтневою Соціалістичною революцією. В процесі більшовики розігнали і щойно обрані Установчі Збори.

В Україні після Лютневої революції організувалася Центральна Рада. Оформившись як представницький орган, вона взялася ділити владу з Тимчасовим урядом. Таке двовладдя тривало до Жовтневої революції, коли Центральна Рада проголосила Українську Народну республіку.

Лютнева Революція була проміжною і в порівнянні з тим, що почалося в жовтні того ж року, якоюсь недостатньо кривавою, не надто тривалою і почасти навіть занадто гуманною. Її символом був червоний колір. Всім здавалося, що з поваленням царя настане омріяне щастя.

Жетони Лютневої Революції - наче наші саморобні значки 2004 року (ФОТО)

З 21 лютого (день початку заворушень у Петрограді) по 2 березня (день зречення імператора Миколи II) в столиці імперії було вбито близько 500 чоловік. Ще близько 800 було поранено або покалічено. У Москві вбитих і поранених було не більше 500, в Києві - близько 200.

Газета "Московские Новости" відновила хроніку подій 95-річної давності на основі документів, спогадів, фотографій та об'єднала все це в репортажну стрічку. Час подій - з 21 лютого по 3 березня 1917 року. Хороший хід, з огляду на сучасну політичну ситуацію в РФ.

Для зручності читачів "МН" використовувала технологію ScribbleLive, яку застосовують для висвітлення мітингів, походів, масових заворушень або просто розтягнутих у часі подій, що вимагають постійної уваги.

Репортаж ведеться за старим календарним стилем.

Нагадаємо, що з минулого року у Твіттері йде погодинна трансляція подій Другої світової війни.

Більше про Лютневу революцію читайте в розділі "Тексти".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.