Анонс: зустріч із керівником Інстутуту нацпам'яті Польщі

Польський Інститут у Києві і книгарня “Є” запрошують на зустріч із директором Варшавської філії Польського інституту національної пам'яті.

Гість — Єжи Айслер, професор, доктор історичних наук, директор варшавського відділення Інституту національної пам'яті.

Понад тридцять років співпрацює з Інститутом історії Польської академії наук, а з 2011 року очолює відділ історії Польщі після 1945 року/післявоєнної Польщі. Викладає в Інституті історії у Варшавському університеті. Окрім того, пан Айслер є фахівцем з історії Польщі після Другої світової війни та новітньої історії Франції.

Основні публікації: «Нарис політичної історії Польщі 1944—1989, «Грудень 1970 року. Ґенеза, перебіг, наслідки», «Польський 1968 рік», «Польські місяці» чи кризи(и) в ПНР», «Від монархії до фашизму. Суспільно-політичні концепції французьких правих сил 1918—1940», «Колаборація у Франції 1940—1944», «Філіп Петен».

Інститут національної пам’яті (комісія з переслідування за злочини проти польського народу) – державна установа Республіки Польща створена у січні 1999 року. Штаб-квартира Інституту розташована у Варшаві.

Структура Інституту: верховна комісія з переслідування за злочини проти польського народу, відділ архівної документації, відділ освітніх програм, відділ люстрації. Інститут відповідає за збір та архівування документів органів державної безпеки, датованих 22 липня 1944 — 31 липня 1990 рр., проводить розслідування щодо нацистських і комуністичних злочинів, провадить освітню роботу/ займається освітньою діяльністю.

"Європейський досвід: Польща" –– цикл зустрічей із видатними особистостями, котрі мають вплив на функціонування держави, створення образу Польщі у світі.

Гості проекту: Єжи Боровчак, Ґжеґож Ґауден, Вальдемар Домбровський, Мацей Новак, Боґдан Ліс, Аґнєшка Одорович, Ярослав Обремський, Павел Поторочин, Ядвіґа Станішкіc.

Час і місце: 28 лютого, 18:00. Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3, ст. м. "Золоті Ворота"

Вхід вільний.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.