Київ відмовився взяти у власність головного Леніна країни

Комісія Київради з питань культури та туризму відмовилась від пропозиції КМДА прийняти пам’ятник Володимиру Леніну на бульварі Тараса Шевченка до комунальної власності міста Києва.

Про це повідомила прес-служба голови комісії Олександра Бригинця.

"Будь-які дії влади навколо пам’ятника Леніну, як на мене, це провокація влади спрямована на те, щоб відволікти киян від проблем міста і країни, - вважає депутат. - Краще киянам забути і не звертати на нього уваги. Тому будь-які рішення Київради щодо цього меморіального об’єкту – недоречні".

Нагадаємо, на засіданні постійної комісії Київради з питань культури та туризму розглядався проект рішення Київради "Про зарахування до комунальної власності територіальної громади міста Києва пам’ятника В.І. Леніну на бульв. Тараса Шевченка у Шевченківському районі м. Києва".

Пам'ятник Леніну на бульварі Шевченка є свого роду "головним Леніним країни", оскільки саме тут проводить офіційні заходи Компартія. Монумент кілька разів вандалізували і зараз його охороняють активісти КПУ.

У листопаді 2011 року нардеп від КПУ Євген Царьков заявив, що комуністи відновили в Україні 80 пам'ятників Леніну.

 

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.