Будівництво, заборонене судом, ЮНЕСКО і Київрадою, триває (ФОТО)

В охоронній зоні Софійського історико-культурного заповідника у Києві досі здійснюються заборонені судом будівельні роботи. Йдеться про будівництво 36-метрової висотки за адресою Гончара 17-23.

Про це у своєму блозі повідомляє активіст громадської ініціативи "Збережи Старий Київ" Ігор Луценко.

"У КМДА нездатні на дію, - пише Луценко. - Вони хочуть, але не можуть".

За словами активіста, голова КМДА Олександр Попов особисто приїздив зупиняти будівництво. Ще перед Новим роком Попов особисто давав гарантії, що буде телефонувати прокурору, якщо на Гончара будуватимуть.

Фото Ігоря Луценка

"Чи телефон у Попова поламався? Чи осліпла прокуратура, оглухла міліція? - запутає Луценко. - Будувати почали за 15 хвилин, як тільки мікроавтобус з Поповим зник за рогом. І будують досі".

 

 

Нагадаємо, у червні 2011 року комітет Світової спадщини ЮНЕСКО на своїй 35-й сесії закликав Україну визначити зону в історичному центрі у Києві, і захистити її відповідними законами.

В липні 2011 року Київська міська рада прийняла рішення про призупинення проведення робіт з будівництва, реконструкції та капітального ремонту будівель в історичній частині Києва.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.