Спецпроект

Завтра в Музеї жертв Голодомору вшанують Джеймса Мейса

22 лютого 2012 року о 14:30 у приміщенні зали пам’яті Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" відбудеться культурно-освітній захід "Джеймс Мейс — серце, віддане Україні".

У рамках заходу учасники зможуть ознайомитися з життям та діяльністю дослідника Голодомору в Україні, оглянути його особисті речі, надані науковим архівом Національного університету "Києво-Могилянська академія", а також поспілкуватися з людьми, які працювали з істориком.

У заході візьмуть участь:

• Наталя Дзюбенко-Мейс — вдова Джеймса Мейса;

• Василь Марочко — голова Асоціації дослідників голодоморів в Україні;

• Євген Сверстюк — видатний громадський діяч, почесний президент Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу;

• Таїсія Сидорчук — завідувачка кімнати-музею Наукової бібліотеки Національного університету "Києво-Могилянська Академія";

• дирекція Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні";

• керівництво Міністерства культури України;

• журналісти газети "День".

Джеймс Мейс (1952-2004) - історик, політолог, дослідник Голодомору в Україні. Отримав доктора історичних наук в Університеті Мічиґану (тема дисертації — "Національний комунізм у Радянській Україні 1919—1933 рр.").

В 1986-87 рр. Джеймс Мейс був виконавчим директором комісії дослідників (юристів та істориків) при Конгресі США, які взялися дати оцінку Голодомору 1932—1933 років.

З 1993 жив в Україні. Працював викладачем в НаУКМА. Похований на Байковому цвинтарі.

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.