Спецпроект

Завтра в Музеї жертв Голодомору вшанують Джеймса Мейса

22 лютого 2012 року о 14:30 у приміщенні зали пам’яті Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" відбудеться культурно-освітній захід "Джеймс Мейс — серце, віддане Україні".

У рамках заходу учасники зможуть ознайомитися з життям та діяльністю дослідника Голодомору в Україні, оглянути його особисті речі, надані науковим архівом Національного університету "Києво-Могилянська академія", а також поспілкуватися з людьми, які працювали з істориком.

У заході візьмуть участь:

• Наталя Дзюбенко-Мейс — вдова Джеймса Мейса;

• Василь Марочко — голова Асоціації дослідників голодоморів в Україні;

• Євген Сверстюк — видатний громадський діяч, почесний президент Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу;

• Таїсія Сидорчук — завідувачка кімнати-музею Наукової бібліотеки Національного університету "Києво-Могилянська Академія";

• дирекція Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні";

• керівництво Міністерства культури України;

• журналісти газети "День".

Джеймс Мейс (1952-2004) - історик, політолог, дослідник Голодомору в Україні. Отримав доктора історичних наук в Університеті Мічиґану (тема дисертації — "Національний комунізм у Радянській Україні 1919—1933 рр.").

В 1986-87 рр. Джеймс Мейс був виконавчим директором комісії дослідників (юристів та істориків) при Конгресі США, які взялися дати оцінку Голодомору 1932—1933 років.

З 1993 жив в Україні. Працював викладачем в НаУКМА. Похований на Байковому цвинтарі.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.