У Херсоні легалізували пам'ятну дошку на честь українського руху

Сьогодні на засіданні виконавчого комітету Херсонської міської ради було ухвалено рішення про встановлення меморіальної дошки товариству "Українська Хата" (вул. Суворова, 34).

Про це повідомляє "Український Херсон".

Нагадаємо, що дошка була урочисто відкрита 22 січня 2012 року.  Новий пам’ятний знак присвячений першому у Херсоні українському суспільно-політичному товариству “Українська Хата”.

Однак уже наступного дня дошку викрали. За словами журналістів, згодом з'ясувалось, що меморіальну таблицю зняла директор "Укрсиббинка" (відділення №232 винаймає приміщення у будинку, де встановлена дошка) Олена Лукомська, мотивуючи свій вчинок тим, що дошка "пропагує фашизм".

"Укрсиббанк" та його працівники відмовилися принести вибачення за свої дії, стверджує видання.

Невдовзі дошку буде повернуто на її законне місце. 

Товариство “Українська Хата” виникло в Херсоні у 1917 році та мало на меті розвиток української культури. Навіть тогочасний міський голова Євген Яковенко вступив до лав товариства.

Члени організації провели першу в історії міста політичну маніфестацію під жовто-блакитними прапорами; заснували власні кооперативи, налагодили випуск української газети, відкрили українські шкільні класи, дитячі садочки, книгарні та курси з української мови та історії. 

Фашизм - політична доктрина крайнього, радикального шовінізму, яка набула поширення у Європі у 1930-х роках. 

"Укрсиббанк" - дочірня структура французької фінансової групи BNP Paribas.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.