Музей "Український Дім" хочуть перетворити на ресторан

Музейний заклад "Український дім" хочуть перетворити в ресторан - відповідний проект перебудови, надбудови і добудови пам’ятки культурної спадщини розглядався на секції містобудівної ради Києва.

Про це повідомив член містобудівної ради Києва, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Проектом передбачені добудова частини "Українського дому", створення підземного входу з Європейської площі та прибудова нового корпусу між спорудою та Володимирською гіркою, - зазначив депутат. - Також проект перебудови передбачає зведення перекритів між поверхами, що зруйнує єдиний простір в середині будівлі".

За словами Бригинця, представники власника (Державне управління справами) мотивують необхідність перебудови тим, що утримувати споруду в такому вигляді нерентабельно - мовляв, багато обсягу і мало площі.

Крім того, за словами власників, в "Українському домі" ніде влаштовувати президентські банкети під час проведення в ньому важливих подій.

За словами депутата, члени містобудівної ради, які категорично не сприйняли цей проект, підказали Державному управлінню справами, що банкетний зал для VIP-ів можна влаштовувати в споруді, що будується на схилах Дніпра для президентського вертолітного майданчика.

"Ще одним кричущим злочином в цьому проекті є знищення Володимирської гірки, - сказав депутат. - Навіть радянські забудовники доступними їм способами намагались відокремити цю споруду, яка була Музеєм Леніна, від гірки, щоб не знищити її остаточно. Нинішні забудовники готові на все".

Український Дім споруджено в 1978-1982 рр. за проектом архітекторів Головкиївпроекту лауреата Державної премії СРСР Вадима Гопкала (керівник групи), Вадима Гречини, Володимира Коломійця, Л.І.Філенка.

В 1985 році автори проекту споруди та її художнього оформлення були удостоєні Державної премії УРСР імені Т.Г.Шевченка.

Будинок спочатку призначався для розміщення Київської філії Центрального музею В.І.Леніна, створеної 1938 року, яка до переїзду 1982 року на Європейську площу містилася в будівлі колишнього Педагогічного музею (тепер Київський міський будинок вчителя).

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.