Музей "Український Дім" хочуть перетворити на ресторан

Музейний заклад "Український дім" хочуть перетворити в ресторан - відповідний проект перебудови, надбудови і добудови пам’ятки культурної спадщини розглядався на секції містобудівної ради Києва.

Про це повідомив член містобудівної ради Києва, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Проектом передбачені добудова частини "Українського дому", створення підземного входу з Європейської площі та прибудова нового корпусу між спорудою та Володимирською гіркою, - зазначив депутат. - Також проект перебудови передбачає зведення перекритів між поверхами, що зруйнує єдиний простір в середині будівлі".

За словами Бригинця, представники власника (Державне управління справами) мотивують необхідність перебудови тим, що утримувати споруду в такому вигляді нерентабельно - мовляв, багато обсягу і мало площі.

Крім того, за словами власників, в "Українському домі" ніде влаштовувати президентські банкети під час проведення в ньому важливих подій.

За словами депутата, члени містобудівної ради, які категорично не сприйняли цей проект, підказали Державному управлінню справами, що банкетний зал для VIP-ів можна влаштовувати в споруді, що будується на схилах Дніпра для президентського вертолітного майданчика.

"Ще одним кричущим злочином в цьому проекті є знищення Володимирської гірки, - сказав депутат. - Навіть радянські забудовники доступними їм способами намагались відокремити цю споруду, яка була Музеєм Леніна, від гірки, щоб не знищити її остаточно. Нинішні забудовники готові на все".

Український Дім споруджено в 1978-1982 рр. за проектом архітекторів Головкиївпроекту лауреата Державної премії СРСР Вадима Гопкала (керівник групи), Вадима Гречини, Володимира Коломійця, Л.І.Філенка.

В 1985 році автори проекту споруди та її художнього оформлення були удостоєні Державної премії УРСР імені Т.Г.Шевченка.

Будинок спочатку призначався для розміщення Київської філії Центрального музею В.І.Леніна, створеної 1938 року, яка до переїзду 1982 року на Європейську площу містилася в будівлі колишнього Педагогічного музею (тепер Київський міський будинок вчителя).

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.