У Здолбунові встановлять пам'ятник Бандері

У Рівненській області розпочався збір коштів для спорудження пам’ятника лідеру Організації українських націоналістів (революційної) Степану Бандері.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на члена ініціативної групи зі спорудження монументу, депутата Рівненської обласної ради Степана Молчана.

За словами депутата, погруддя Степана Бандери планують встановити до кінця року у районному центрі Здолбунів. Місцева влада з цією метою вже виділила земельну ділянку.

Проектно-кошторисна документація, за підрахунками авторів ідеї, коштуватиме 24 тисячі гривень.

За кілька останніх днів, протягом яких оголошено збір коштів для спорудження майбутнього пам’ятника, ініціатори зібрали 2 тисячі гривень.

Краще ставити пам'ятники не Бандері, а бандерівцю - Євген Сверстюк

Загалом в Україні нараховується 35 пам'ятників Степану Бандері - на території Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей. Найбільший із них - у Львові, на добудову цього меморіального комплексу потрібно ще 2 млн грн.

Планується відкрити пам'ятник Бандері у Луцьку і в райцентрі Тальне Черкаської області.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.