ЮНЕСКО знову напосядеться на владу щодо історичних пам'яток у Києві

ЮНЕСКО звернеться до української влади за роз’ясненнями щодо незадовільного стану історичних пам’яток у Києві.

Про це йдеться у відповіді голови Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Кішора Рао на звернення Віталія Кличка і депутатської фракції "УДАР" у Київраді щодо системної забудови дніпровських схилів та необхідності захисту об’єктів, внесених до переліку Світової спадщини, повідомили УНІАН у прес-службі партії.

"Запевняємо вас у тому, що приділимо належну увагу цій проблемі, - йдеться у відповіді Рао. - ЮНЕСКО має намір зробити відповідний запит до представників української влади та вимагати подальшого інформування й відповідних коментарів".

У листі до ЮНЕСКО депутати навели кілька десятків прикладів, коли охоронна територія дніпровських схилів незаконно роздавалася у приватні руки. Зокрема, йшлося про будівництво вертолітного майданчика на Парковій дорозі у столиці.

Нагадаємо, в перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Україна в цьому переліку представлена шістьма матеріальними об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.