Новий закон про архіви дозволить красти історичні документи - історик

Дозвіл знищувати архівні документи через їхню зношеність може привести до масових крадіжок цінних історичних документів.

 

Про це заявив історик, доцент Київського національного університету Іван Патриляк, коментуючи розгляд у парламенті змін до "Закону про архівний фонд та архівні установи".

"Знищення архівних документів з причини їхньої зношеності вважаю злочином", — заявив Патриляк.

"Упевнений, що вилучені з архіву документи знищуватися не будуть — їх просто вкрадуть. І такі операції пророблятимуть не тільки із застарілими документами. Отримавши законодавчу лазівку, під цей статус можна буде підвести будь-який документ", — підкреслив історик.

Як відомо, наприкінці 2011 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект "Про внесення змін до "Закону про архівний фонд та архівні установи".

Документ містить норму, яка дозволяє вилучати з Національного архівного фонду "документи, які втратили культурну цінність, дублетні документи і непоправно пошкоджені документи, які не підлягають відновленню".

Рішення про цінність або придатність прийматиме власник документа або спеціальна комісія. Водночас у проекті закону немає відповіді на болюче для дослідників питання стосовно конфіденційності документів.

Нагадаємо, що Центр досліджень визвольного руху звернувся до комітету Верховної Ради з питань культури і духовності та керівництва Державної архівної служби з пропозиціями зняти проблемні моменти закону до другого читання та основну увагу зосередити на питанні відкритості архівів радянського періоду, щоб спростити дослідникам та родинам можливість працювати з документами. 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.