У Львові прочитають лекцію про авангардну архітектуру 1930-их

Центр міської історії Центрально-Східної Європи та Польський Інститут у Києві запрошують на лекцію проф. Романи Цєльонтковської "Польська авангардна архітектура – Львів 1934 vs Ополе 2004 – зміна способу сприйняття, проектування, створення та використання вілли".

Захід відбудеться у рамках виставки "Дім: століття змін".

Час і місце: 15.02.2012 о 18:30, Львів, Центр міської історії Центрально-Східної Європи, вул. Богомольця, 6.

Проф. Цєльонтковська говоритиме про два приклади авангардної архітектури. Будинок архітектора Вавжиньца Дайчака, який нічим не поступається зразкам Баухаусу 1930-х років - один з найбільш репрезентативних прикладів модерністичної вілли у Львові.

Історія вілли є особливою, наскільки може бути особливим свідок історії.

Іншим об’єктом є сучасний проект від KWK Promes, архітектора Роберта Щенсного. Віллу було спроектовано і виконано від першого ескізу і до обладнання інтер’єру. Є вона естетично цілісною – монохроматичною, статичною в своїй елегантності, виконана прекрасно і з технічного огляду і з огляду на матерію. Ікона сучасності.

Обидва об’єкти розділяють десятки років. Їх поєднує репрезентативність способу життя, свідомість клієнтів, уважність до авангардизму, майстерність архітекторів. Драматична, складна історія першого є фоном для короткої, прозорої історії другого.

Проф. Романа Цєльонтковська – завідувач кафедри проектування у просторі, архітектурного факультету Ґданської політехніки; архітектор, проектант, критик сучасної архітектури, починаючи з 1992 року займається модерністичною архітектурою Львова (автор книжки "Архітектура та урбаністика Львова за часів ІІ Речі Посполитої", 1998; у співавторстві: "Деталь житлової архітектури Львова ХІХ-ХХ ст.", 2008).

Виставку "Дім: Століття змін" представлено в приміщенні Центру міської історії у період від 3 листопада 2011 року до 10 травня 2012 року. Проект досліджує історію житла, його культурні та соціальні аспекти в різних ідеологічних та політичних вимірах впродовж ХХ століття.

Читайте на ІП: "Львів пострадянський. Місто, про яке не хочуть знати"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.