Перше звинувачення в трагедії під Смоленськом - польському аналогу УДО

Польська прокуратура сьогодні висунула перші офіційні звинувачення у справі Смоленської авіакатастрофи 2010 року - заступнику голови Державної охорони Польщі (BOR) Павлу Бєлавни.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-секретаря Варшавської Окружної прокуратури Ренату Мазур.

За її словами, слідчі звинуватили генерала Бєлавни в тому, що він не виконав свій службовий обов’язок під час підготовки візиту Президента Леха Качинського до Смоленська 10 квітня 2010 року. Крім цього, його звинуватили у наданні неправдивих свідчень.

Бєлавни не визнав своєї провини та відмовився надати пояснення.

Польське законодавство за висунуті віце-главі BOR звинувачення передбачає позбавлення волі від 3 місяців до 5 років.

За даними офіційного веб-сайту BOR, 45-річний Бєлавни, котрий почав працювати у цій структурі звичайним охоронцем в 1991 році, став заступником керівника відомства у 2007 році.

Генерал з початку своєї кар`єри опікувався охороною представників польського уряду, закордонних делегацій, Президента Польщі та виконував обов`язки глави департаменту особистої охорони (в 2006-2007 роках). У 2005 році його відзначили "Золотим хрестом за Заслуги".

Як Ющенко літав у Грузію під час війни. Рапорт пілота Качинського

Нагадаємо, що літак польського президента Леха Качинського Ту-154 розбився поблизу Смоленська вранці 10 квітня 2010 року. Під час посадки літак зачепився за верхівки дерев в умовах поганої видимості через сильний туман. На борту перебували 96 людей - 88 пасажирів і вісім членів екіпажу - всі загинули.

У Польщі кілька прокуратур, серед яких військова, ведуть окремі розслідування в справі Смоленської авіакатастрофи.

Спеціальна польська урядова комісія влітку минулого року назвала головною причиною трагедії "помилки пілотів", зауваживши, що вплив на неї мали також дії російських диспетчерів.

Читайте на "Історичній Правді" стенограму переговорів у кабіні Ту-154 в останні хвилини його польоту і стенограму переговорів російських диспетчерів на аеродромі "Смоленськ-Сєвєрний" перед і під час катастрофи.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.